БИЧОК

Бичок Андрій Терентійович

БИЧОК АНДРІЙ ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 15 серпня 1914 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 18 липня 1940 року. Червоноармієць, артилерист 462-го артилерійського полку з жовтня 1940 по жовтень 1941 року. Кулеметник 169-го армійського запасного стрілецького полку 40-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти (потрапив в полон) 4 липня 1942 року в районі Нижньої Ведуги Воронежської області (іменний список № ОУ/01444 від 19 вересня 1942 року втрат особового складу частин і з’єднань 40-ї армії). Звільнений з полону 16 квітня 1945 року і направлений в 3-ю Ударну армію (іменний список № 0792 від 7 вересня 1945 року на колишніх військовополонених — військовослужбовців РККА для зняття з обліку зниклих безвісти). Останнє місце служби — 154-та стрілецька дивізія. Військовий квиток – Е № 299778. Помер в 1981 році.

БИЧОК АНТИП ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 1890 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 983-го стрілецького полку 253-ї стрілецької дивізії 38-ї армії (до 18 січня 1942 року — 37-ї армії; до 30 січня 1942 року — 6-ї армії) Південно-Західного фронту, приймав участь в оборонних боях на західному березі ріки Північний Донець, у наступальних боях на Борщову, Морозовку, Вербову, Балаклею під час Харківської (Ізюмсько-Барвенківської) наступальної операції, потрапив в полон 26 травня 1942 року в районі села Лозовенька Балаклейського району Харківської області. Перебував в концентраційному таборі Калафат-6, звідкіля був звільнений радянськими військами (запис у журналі на військовополонених Радянської Армії, які перебували в таборі для військовополонених (том №7). Помер в 1962 році.

БИЧОК АНТОН ІЛЛІЧ — 1907 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 23 червня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в серпні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1946 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському РВК). Дружина — Бичок Зінаїда Титівна. Діти — Бичок Петро Антонович, Бичок Іван Антонович, Бичок Любов Антонівна.

БИЧОК АФАНАСІЙ ДОРОФІЙОВИЧ – 1922 (1923) року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець, під час бойових дій потрапив в полон. Після звільнення відправлений на примусові роботи на Урал, де і залишився проживати в місті Челябінську. Помер в 1984 році.

Бичок Афанасій Мефодійович

БИЧОК АФАНАСІЙ МЕФОДІЙОВИЧ — 1926 року народження, село Чемерпіль. Примусово забраний для роботи в Німеччині, йому вдалося здійснити втечу, але був пійманий. Вдруге втік перебуваючи в місті Любліні (Польща). За систематичні втечі і небажання працювати на окупантів перебував в концтаборі, який було створено в Гайворонському спеціалізованому кар’єрі. Призваний Гайворонським РВК 29 квітня 1944 року. Сержант (старшина І статті), баталер фінансового флотського екіпажу ВМФ. В діючій армії перебував з серпня 1944 року до 16 квітня 1945 року. Приймав участь у звільненні Криму та Херсонської області в складі 226-го окремого загону розмінування. Під Турецьким валом отримав перше поранення. Після лікування був направлений в 7-й танковий корпус 63-ї механізованої ордена Богдана Хмельницького бригади 3-го Українського фронту. У складі цієї бригади брав участь у взятті міста Брно (Чехословаччина). У важких вуличних боях при взятті міста Брно 16 квітня 1945 року був легко поранений. До флотського екіпажу повернуся у вересні 1946 року з частин Радянської Армії. З цього часу працював фінансовим баталером. З роботою справлявся добре, проявляв ділову ініціативу. Брав участь в звільненні Румунії та Угорщини. Демобілізований в 1949 році. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 30 травня 1951 року. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року, «За мужність» ІІІ ступеня – 14 жовтня 1999 року. Військовий квиток — НУ № 1871303. Після війни проживав в селищі Салькове і працював головним бухгалтером цукрового заводу.

Бичок Борис Семенович

БИЧОК БОРИС СЕМЕНОВИЧ — 2 червня 1920 народження, село Чемерпіль. Призваний в 1941 році. Рядовий, стрілець 61-го стрілецького полку 45-ї стрілецької Волинської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії. Приймав участь в бойових діях, де відморозив пальці ніг, які були ампутовані. Інвалід ІІ групи Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року. Свідоцтво про інвалідність Р № 33388. Помер 25 січня 2004 року.

БИЧОК ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ — 1910 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Гвардії рядовий, стрілець 1-го стрілецького батальйону 18-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького полку 7-ї гвардійської повітряно-десантної Черкаської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 4-ї гвардійської армії, загинув в бою 10 січня 1945 року, похований в селі Чекберень біля міста Секешфехервар (Угорщина) (іменний список № 064 від 25 січня 1945 року втрат сержантського і рядового складу частин дивізії). Дружина — Бичок Христина Герасимівна. Син — Бичок Анатолій Васильович.

БИЧОК ВАСИЛЬ ПАРФЕНТІЙОВИЧ — 13 березня 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 29 березня 1944 року. Рядовий, навідник 82-мм міномета 1-го стрілецького батальйону 1243-го стрілецького Червонопрапорного полку 375-ї стрілецької Харківської Бухарестської дивізії, в боях за село Пошторна (Чехословаччина) 18 квітня 1945 року з свого міномета знищив вогневу кулеметну точку противника. Легко поранений 22 серпня 1944 року. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 26 квітня 1945 року. Важко поранений під час послідуючих боїв і довгий період після війни перебував на лікуванні в госпіталі. Гвардії сержант 235-го гвардійського стрілецького полку 81-ї гвардійської стрілецької Красноградської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії. Помер 13 листопада 1977 року.

БИЧОК ВАСИЛЬ ПИЛИПОВИЧ — 1895 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 382-го стрілецького ордена Кутузова полку 84-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії імені Тульського пролетаріату 135-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, вважався зниклим безвісти під час бою в районі міста Секешфехервар (Угорщина) 22 січня 1945 року (іменний список № 0145 від 28 лютого 1945 втрат сержантського і рядового складу дивізії. Після війни проживав в селі Чемерпіль.

БИЧОК ВАСИЛЬ ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 1921 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 30 червня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, вважався зниклим безвісти в серпні 1941 року (повідомлення управління персонального обліку втрат сержантського і рядового складу діючої армії № 1565 від 22 вересня 1944 року). Рядовий, мінометник 64-ї важкої механізованої бригади 7-го механізованого Новоукраїнського ордена Леніна Червонопрапорного ордена Суворова корпусу 3-го Українського фронту. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — НУ №1873337. Помер 15 листопада 1987 року.

БИЧОК ВАСИЛЬ ХОМОВИЧ — 1920 року народження, село Чемерпіль. Навчався в сільськогосподарському навчальному закладі на агронома. Призваний Первомайським РВК 30 червня 1941 року з села Мигія. Червоноармієць, стрілець – вважався зниклим безвісти в 1941 році (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському РВК). Остання адреса служби — Мінськ-3, поштова скринька 94/4. Після війни працював агрономом.

БИЧОК ГАРІВОН ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 1898 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Під час участі в бойових діях важко поранений в руку. Інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня. Помер в 1973 році.

БИЧОК ГРИГОРІЙ ІЛЛІЧ — 1903 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 26 червня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1946 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському РВК). Дружина — Бичок Ликера Омелянівна. Доньки — Бичок Лариса Григорівна, Бичок Поліна Григорівна.

БИЧОК ДАНИЛО ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 1895 року народження село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець, помер від ран 4 жовтня 1944 року (іменний список № 2/0324 від 2 серпня 1948 року і № 2/0457 від 8 грудня 1948 року рядового і сержантського складу, які загинули і зникли безвісти в період Великої Вітчизняної війни по Гайворонському РВК). Дружина — Бичок Пистимія Яківна. Діти — Бичок Хіврона Данилівна, Бичок Василь Данилович.

Бичок Дмитро Ісакович

БИЧОК ДМИТРО ІСАКОВИЧ — 1918 року народження, село Чемерпіль призваний Гайворонським РВК в 1940 році. Єфрейтор, шофер артилерійського парку 197-го гірсько-мінометного Севастопольського орденів Богдана Хмельницького ІІ ступеня, Кутузова ІІ ступеня і Олександра Невського полку 27-ї армії Резерву Головного командування. В Великій Вітчизняній війні з 1941 року — Південний фронт, Північно-Кавказький фронт, Окрема Приморська армія, 4-й Український фронт. В боях за звільнення Криму від німецьких загарбників проявив себе сміливим і мужнім бійцем. Шостого травня 1944 року, під час доставки боєприпасів на бойові позиції полку в район міста Балаклава, його машина потрапила під сильний артилерійський обстріл супротивника. Бичок Д. І. вмілим водінням машини вивів її з-під вогню і своєчасно доставив боєприпаси на вогневі позиції. Коли вдруге доставляв боєприпаси, машину було підбито снарядами. Д. І. Бичок під вогнем усунув пошкодження і своєчасно підвіз боєприпаси. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 3-го липня 1944-го року. За час підготовки до наступальних дій в районі Зорау та в період переслідування ворога шофер Бичок на своєму автомобілі забезпечив безперервне підвезення боєприпасів бойовим підрозділам полку, під час просування — рухався за бойовими порядками наступаючих частин. Неодноразово підвозив боєприпаси в умовах бездоріжжя. 17 квітня 1945 року в жорстоких наступальних боях за населений пункт Болотіце під сильним артилерійським обстрілом доправив на бойові позиції 400 мін. Повертаючись з чергового рейсу потрапив під вогневий наліт, в результаті чого автомобіль було виведено з ладу. Не дивлячись на обстріл, автомобіль було відремонтовано раніше встановленого строку. 30 квітня 1945 року під час форсування річки Одер організував переправу боєприпасів на в’ючних конях приймаючи в цьому саму активну участь, в результаті чого одна з батарей полку своєчасно доставленими боєприпасами відбила контратаку ворога. За безперебійне забезпечення боєприпасами полку, який вів бойові дії, та проявлені при цьому доблесть і мужність представлений до нагородження орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня. Нагороджений орденом Червоної Зірки — 12 червня 1945 року. Нагороджений медаллю «За оборону Кавказу» — 3 травня 1945 року. Останнє місце служби — 869-й окремий батальйон зв’язку. Помер в 1961 році.

БИЧОК ДОРОФІЙ САМОЙЛОВИЧ — 1900 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 18 березня 1944 року. Рядовий, стрілець 896-го стрілецького полку 211ї стрілецької Чернігівської дивізії 67-го стрілецького корпусу 38-ї армії 4-го Українського фронту. Помер в 1965 році.

БИЧОК ІВАН ДОРОФІЙОВИЧ — 1921 народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 18 травня 1940 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському району). Батьки — Бичок Дорофій Самойлович, Бичок Євдокія Кирилівна.

Бичок Іван Терентійович

БИЧОК ІВАН ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 1917 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Приймав участь у Великій Вітчизняній війні з 22 березня 1944 року. Гвардії молодший сержант, навідник гармати взводу 45-мм гармат 3-го батальйону 11-го гвардійського повітряно-десантного Кишинівського стрілецького полку 5-ї гвардійської повітряно-десантної Звенигородської ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, під час бою при прориві оборони німців в районі станції Тирліца 22 серпня 1944 року, не дивлячись на сильний кулеметно-мінометний вогонь ворога, викотив гармату на пряме наведення і вогнем знищив два кулеметних гнізда противника, чим сприяв посиленому наступу. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 24 вересня 1944 року. Загинув у бою 7 січня 1945 року (іменний список № 0110 від 5 лютого 1945 року втрат рядового і сержантського складу частин дивізії). Похований в братській могилі села Лой (Угорщина). Батьки — Бичок Терентій Тарасович, Бичок Мотрона Терентіївна. Дружина — Бичок Лідія Кіндратівна.
«Підтвердження. Я, гр. с. Чемерполя Гайворонського району Одеської області Самайчук Онисим Євдокимович дійсно підтверджую, що ми були з Бичком Іваном Терентійовичем мобілізовані на фронт на захист Батьківщини в березні 1944 року. Ми воювали разом, а під час Ясо-Кишинівської операції були переведені в 11-й гвардійський повітряно—десантний Кишинівський стрілецький полк 5—ї гвардійської повітряно—десантної Звенигородської ордена Суворова дивізії. Командир полку Бугаєнко. 7 січня 1945 року під містом Будапештом Бичок І. Т. загинув за Батьківщину».

Бичок Іван Филимонович

БИЧОК ІВАН ФИЛИМОНОВИЧ — 1914 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1939 році. Рядовий, зник безвісти в січні 1942 року (запис в Книзі Пам’яті України, Кіровоградська область (2-й том, стор. 536). Дружина — Бичок Ніна Зіновіївна. Донька — Бичок Лариса Іванівна. Батьки — Бичок Филимон Іванович, Бичок Ксенія Хтомівна.

БИЧОК КУЗЬМА МИКИТОВИЧ — 1 червня 1908 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець окремого інженерно-будівельного батальйону. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Помер 21 березня 1995 року.

БИЧОК МОЙСЕЙ ПЕТРОВИЧ — 10 серпня 1912 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Помер 10 липня 1972 року.

Бичок Олександр Васильович

БИЧОК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ — 17 вересня 1921 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 травня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, вважався зниклим безвісти в грудні 1941 року. Останнє місце служби — станиця Лабинська (п/с 15). В партизанах з січня 1942 року. Воював у партизанському загоні імені П. С. Ломейка 101-ї партизанської бригади імені Олександра Невського,  який діяв на території Мінської області Білоруської РСР з листопада 1943 року. В бойовій характеристиці сказано, що «партизан партизанського загону імені Ломейка, перебуваючи в партизанському загоні, приймав участь в усіх бойових операціях загону, де проявив себе відважним бійцем в боротьбі проти німецького фашизму. Ідеологічно витриманий, морально стійкий, відданий партії Леніна-Сталіна, Соціалістичній Батьківщині. Має на своєму бойовому рахунку підірваний ворожий ешелон, два підірваних автомобіля противника з живою силою, приймав участь в підриві двох залізничних мостів». Гвардії сержант 32-го гвардійського стрілецького Брестського полку 12-ї гвардійської стрілецької Пінської ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії; з лютого по листопад 1945 року — 31-го гвардійського стрілецького Червонопрапорного полку 9-ї гвардійської стрілецької Червонопрапорної дивізії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Нагороджений медаллю «За добросовісну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» — 3 квітня 1970 року. Військовий квиток — НУ № 1873325. Помер 6 серпня 1986 року.

БИЧОК ОЛЕКСІЙ ГАРІВОНОВИЧ — 1926 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 23 червня 1944 року. Рядовий, стрілець, зник безвісти в жовтні 1944 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському району). За іншими даними (запис в Книзі Пам’яті України, Кіровоградська область, том 2, стор. 535) — загинув в бою 7 січня 1945 року, похований в братській могилі села Лой (Угорщина). Батько — Бичок Гарівон Терентійович.

БИЧОК ОЛЕКСІЙ МЕФОДІЙОВИЧ — 1919 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1940 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року.

Бичок Павло Костянтинович

БИЧОК ПАВЛО КОСТЯНТИНОВИЧ — 1925 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, стрілець 210-го армійського запасного стрілецького полку з березня по травень 1944 року. Молодший сержант, вичислювач військової частини № 32351. Нагороджений медаллю «За взяття Будапешта». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — НУ № 4658753. Після війни проживав в селі Березівка. Помер 15 червня 1989 року.

БИЧОК ПЕТРО СЕМЕНОВИЧ — 1904 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, вважався зниклим безвісти 7 жовтня 1941 року під час боїв в районі міста Красноград Харківської області (іменний список № 0255 від 1 березня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу частин і підрозділів дивізії). Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Зник безвісти в жовтні 1944 року (іменний список № 2/0106 від 1 квітня 1948 року рядового і сержантського складу, яких розшукують рідні по Гайворонському району). Дружина — Бичок Олександра Терентіївна. Діти — Бичок Дмитро Петрович, Бичок Лариса Петрівна.

БИЧОК ПИЛИП МАРКОВИЧ — 4 червня 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Після формування в селі Червоний Яр Кілійського району Одеської області, беззбройний і необмундирований підрозділ потрапив в вороже оточення та полон. За свідченнями очевидців, через велику кількість полонених був відпущений додому, як місцевий житель. Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Звання, посада і місце служби невідомі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Помер 17 жовтня 1988 року.

БИЧОК РОМАН САМОЙЛОВИЧ — 1906 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в липні 1941 року і приймав участь в бойових діях до листопада 1941 року. Вдруге призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, стрілець 210-го армійського запасного стрілецького полку з березня по травень 1944 року. Стрілець 2-го стрілецького батальйону 1241-го стрілецького Бухарестського полку 375- ї стрілецької Уральської Харківсько-Бухарестської двічі Червонопрапорної дивізії 27-го стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. За тривалу участь в боях на фронтах Вітчизняної війни та отримане при цьому легке поранення нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 10 квітня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Демобілізований в листопаді 1945 року. Військовий квиток — Е № 299757. Помер в 1994 році.

Бичок Серафим Микитович

БИЧОК СЕРАФИМ МИКИТОВИЧ — 1903 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 22 червня 1941 року. Гвардії рядовий, їздовий хімвзводу 29-го повітряно-десантного Віденського орденів Суворова і Кутузова стрілецького полку 7-ї гвардійської повітряно-десантної Черкаської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 4-ї гвардійської армії за час служби неодноразово виконував бойові завдання по забезпеченню переднього краю пляшками з запалювальною сумішшю, димовими гранатами, приймав участь в установленні димових завіс. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 30 травня 1945 року. Помер в 1973 році.

Бичок Сергій Пилипович

БИЧОК СЕРГІЙ ПИЛИПОВИЧ — 1892 року народження, село Чемерпіль Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Помер в 1973 році.

 

 

 

 

Бичок Тихін Прокопович

БИЧОК ТИХІН ПРОКОПОВИЧ — 20 червня 1914 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 8 вересня 1940 року. Червоноармієць, стрілець 19-го стрілецького полку 90-ї стрілецької дивізії 10-го стрілецького корпусу 8-ї армії Південно-Західного фронту з травня по вересень 1941 року. Стрілець 124-ї стрілецької дивізії 37-го стрілецького корпусу, потрапив в полон 8 листопада 1941 року під час боїв в районі міста Вязьма, звільнений радянськими військами 5 лютого 1945 року та направлений в 152-й армійський запасний стрілецький полк 2-ї ударної армії. Рядовий, сапер саперного взводу 19-го стрілецького Виборгського Червонопрапорного ордена Кутузова полку 90-ї стрілецької Ропшинської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 108-го стрілецького корпусу 2-ї ударної армії 2-го Білоруського фронту, в бою за місто Ора 26 березня 1945 року розмінував перехрестя дороги і зробив чотири проходи в дротяній загорожі ворога. Легко поранений 2 березня 1945 року. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 20 травня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — Е № 299786. Помер 15 травня 1985 року. 

БИЧОК ФЕДІР САМОЙЛОВИЧ – 1910 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 20 квітня 1944 року. Рядовий, стрілець, зник безвісти в січні 1945 року (іменний список № 2/0106 від 1 квітня 1948 року рядового і сержантського складу по Гайворонському району). Дружина — Бичок Ольга Трохимівна. Донька — Бичок Лідія Федорівна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *