ГРИНЧАК – ГУДИМА

Гринчак Іван Савович

ГРИНЧАК ІВАН САВОВИЧ — 4 лютого 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. В Червоній Армії з 4 квітня 1944 року. Гвардії рядовий, стрілець 3-го батальйону 16-го гвардійського повітряно-десантного ордена Кутузова полку 5-ї гвардійської повітряно-десантної Звенигородської ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, під час ліквідації угрупування німців, які вирвалися з оточення в районі села Пісште, 30 серпня 1944 року із своєї особистої зброї знищив чотирьох фашистів. 21 грудня 1944 року в районі міста Секешфехервар під час прориву оборони ворога в рукопашній сутичці знищив вісім німецьких солдатів. В цьому бою його було поранено. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 22 вересня 1944 року, медаллю «За відвагу» — 24 грудня 1944 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року. Інвалід ІІ групи бойових дій Великої Вітчизняної війни відповідно до свідоцтва про звільнення від військової служби БА № 875856. Помер в 1997 році.

Гринчак Митрофан Архипович

ГРИНЧАК МИТРОФАН АРХИПОВИЧ — 29 червня 1906 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, під час боїв під містом Харків у 1942 році потрапив в полон і працював в шахті, яка була розташована в Німеччині — Рурський вугільний басейн (Північний Рейн-Вестфалія). У 1945 році визволений з полону американськими військами і разом з іншими колишніми військовополоненими пішки прийшов в місто Брест-Литовський. Після перевірки органами НКВС радянських військовополонених відправили в вагонах для перевезення тварин на примусові роботи в тайгу. За добросовісну працю був відпущений додому раніше. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — Е № 699542. Помер в 1986 році.

ГРИНЧАК МИХАЙЛО АНАНІЙОВИЧ — 1913 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК. Сержант, командир відділення 849-го стрілецького полку 303-ї стрілецької дивізії 49-ї армії Резервного фронту. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни проживав в селі Майдано-Олександрівка Віньковецького району Хмельницької області.

ГРИНЧАК МИХАЙЛО ТИТОВИЧ — 1904 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, артилерист, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському РВК). Дружина — Гринчак Гафія Онуфріївна. Син — Гринчак Михайло Михайлович. Донька — Гринчак Любов Михайлівна.

Гринчак Нестор Онуфрійович

ГРИНЧАК НЕСТОР ОНУФРІЙОВИЧ — 1892 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець 983-го стрілецького полку 253-ї стрілецької дивізії 37-ї армії Південно-Західного фронту, приймав участь в оборонних боях на західному березі ріки Північний Донець, в наступальних боях на Борщову, Морозовку, Вербову, Балаклею під час Харківської (Ізюмсько-Барвенківської) наступальної операції, де отримав важке поранення і помер в військовому госпіталі відповідно до свідчень Бичка Антипа Терентійовича. Дружина — Гринчак Анастасія Трохимівна. Син — Гринчак Іван Несторович.

ГРИНЧАК НИКОН ІВАНОВИЧ — 1905 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 16 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 7 жовтня 1941 року під час бойових дій біля міста Красноград Харківської області (іменний список № 0255 від 1 березня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу частин і підрозділів 270-ї стрілецької дивізії). Дружина — Гринчак Анастасія Василівна. Донька — Гринчак Любов Никонівна. Син — Гринчак Іван Никонович.

ГРИНЧАК ПАНТЕЛЕЙМОН АНАНІЙОВИЧ — 1916 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1937 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

Гринчак Петро Аврамович

ГРИНЧАК ПЕТРО АВРАМОВИЧ — 16 січня 1913 (1918) року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 26 червня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, потрапив в полон 14 серпня 1941 року під час боїв в місті Миколаєві. Загинув 13 травня 1942 року в концентраційному таборі Шталаг-17-А. Батьки — Гринчак Аврам Онуфрійович, Гринчак Євдокія Павлівна. Дружина — Гринчак Євдокія.

 

 

ГРИНЧАК ПЕТРО ОНУФРІЙОВИЧ — 1892 року народження. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в жовтні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядовий і сержантський склад Червоної Армії по Гайворонському району). Дружина — Гринчак Анастасія Трохимівна.

ГРИНЧАК ПЕТРО ТРОХИМОВИЧ — 1917 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, стрілець 42-го стрілецького полку 180-ї стрілецької дивізії 24-го гвардійського стрілецького корпусу 53-ї армії 2-го Українського фронту з квітня 1944 року по травень 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — НУ № 1874315. Після війни проживав в селищі Завалля.

Гринчак Петро Юхимович

ГРИНЧАК ПЕТРО ЮХИМОВИЧ — 8 червня 1921 року народження, село Чемерпіль. В1941 році закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства по спеціальності технік-механік. Призваний Гайворонським РВК 28 березня 1944 року. Рядовий, стрілець 210-го армійського запасного стрілецького полку. Сержант, командир мінометного розрахунку 2-ї мінометної роти 2-го стрілецького батальйону 818-го стрілецького полку 31-ї стрілецької Сталінградської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Суворова дивізія 78 стрілецького корпусу 52-ї армії приймав участь в бойових діях в складі 2-го Українського фронту з 8 червня 1944 року, 1-го Українського фронту — з жовтня 1944 року. За мужність і героїзм отримав подяки Верховного Головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу І. В. Сталіна за участь в звільненні та оволодінні містами: Ясси — 22 серпня 1944 року, Кишинів — 24 серпня 1944 року, Сандомир — 13 січня 1945 року, Ченстаков — 17 січня 1945 року, Крайубург — 21 січня 1945 року, Милич — 23 січня 1945 року, Острув — 25 січня 1945 року, Лігніц — 11 лютого 1945 року, Бунцлау — 12 лютого 1945 року. Демобілізований на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1945 року, як особа, що має середню технічну освіту. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року, орденом «За мужність» ІІІ ступеня — 14 жовтня 1999 року. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Військовий квиток — НУ № 1873355. Помер 11 серпня 2007 року і похований в місті Севастополь.

ГРИНЧАК РОМАН АНАНІЙОВИЧ — 1918 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1939 році. Єфрейтор, командир гармати 13-ї батареї 1739-го зенітно-артилерійського полку 52-ї зенітно-артилерійської дивізії протиповітряної оборони Особої Московської армії Північного фронту приймав участь в обороні Москви, Тули та інших міст і військових об’єктів. Нагороджений медаллю «За оборону Москви» — 20 вересня 1944 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року.

ГРИНЧАК СЕРАФИМ ІВАНОВИЧ — 1903 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Червоноармієць, ветеринар, зник безвісти в серпні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти сержантського і рядового складу Червоної Армії по Гайворонському РВК). За свідченнями Бачинського Василя Антоновича 1941 року батальйон вибув на південь країни, де військовим будівельникам необхідно було в найкоротший термін виконати важливе бойове завдання по спорудженню фортифікаційних оборонних рубежів. В серпні – вересні 1941 року приймав участь в оборонно-наступальних боях в районі міста Мелітополя, де Бачинський В. А. потрапив в оточення і повернувся додому. Гринчак С. І. загинув під час бомбардування спасаючи коней. Дружина — Гринчак Тетяна Григорівна. Доньки — Гринчак Марія Серафимівна, Гринчак Валентина Серафимівна.

ГРИНЧАК СЕРГІЙ МИКИТОВИЧ — 1912 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 2 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, потрапив в полон 4 липня 1942 року в місті Старий Оскол Курської області. Звільнений радянськими військами в травні 1945 року і направлений в 44-й армійський пересильний пункт управління тилу 3-ї гвардійської армії (іменний список № 0886 від 8 червня 1945 року на колишніх військовослужбовців, які звільнені з полону та вийшли з оточення противника за період з 28 по 29 травня 1945 року). ГРИНЧАК

ТРОХИМ ХАРИТОНОВИЧ — 1894 року народження, село Чемерпіль. Учасник Першої світової війни. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, через важку хворобу серця був направлений в місто Барнаул, де і перебував до закінчення війни. Помер 3 травня 1967 року.

ГРИНЧАК УСТИМ АНАНІЙОВИЧ — 1925 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 5 квітня 1944 року. Гвардії сержант, командир відділення 5-ї стрілецької роти 16-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького ордена Кутузова полку 5-ї гвардійської повітряно-десантної Звенигородської ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту під час прориву лінії оборони ворога північніше міста Секешфехервар 16 березня 1945 року першим з своїм відділенням піднявся в атаку і увірвався в траншеї противника, де його відділення знищило вісім ворожих солдатів. В цьому бою командир взводу вибув із строю і Гринчак прийняв командування взводом на себе та повів його вперед. На підступах до висоти 167 ворог виявив сильний опір, але Гринчак У. А., вміло командуючи взводом, кидком досяг висоти, очистивши її і не даючи опам’ятатися німцям та переслідуючи їх перерізав шосейну дорогу зайнявши її. В цьому бою взвод під командуванням Гринчака знищив п’ятнадцять ворожих солдатів і захопив 119-міліметровий міномет та два кулемети. Нагороджений орденом Червоної Зірки — 21 квітня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни проживав в місті Миргороді Полтавської області.

ГРИНЧАК ЮХИМ ІВАНОВИЧ — 1903 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець 303-ї стрілецької Верхньодніпровської Червонопрапорної дивізії 78-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, загинув в бою 4 листопада 1944 року в місті Сальнок в районі цегельного заводу (Угорщина, район Північний Альфред, за 90 кілометрів від Будапешта) (донесення — опис втрат по 303-й стрілецькій дивізії). Дружина — Гринчак Ликера Хомівна. Діти — Гринчак Петро Юхимович, Гринчак Василь Юхимович, Гринчак Михайло Юхимович.

Гринчак Яків Володимирович

ГРИНЧАК ЯКІВ ВОЛОДИМИРОВИЧ — 18 червня 1908 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК В 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, потрапив в полон 7 жовтня 1941 року під час бойових дій біля міста Красноград Харківської області (іменний список № 0255 від 1 березня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу частин і підрозділів 270-ї стрілецької дивізії). В 1945 році звільнений радянськими військами з полону і 31 березня 1945 року в складі 5-ї роти групи № 26 був відправлений із Одеського пересильного пункту ешелоном № 47504. Помер в 1983 році.

Грохольський Леонід Омелянович

ГРОХОЛЬСЬКИЙ ЛЕОНІД ОМЕЛЯНОВИЧ — 1926 року, село Ташлик. 16 червня 1942 року примусово вивезений на підневільні роботи в Австрію. Після двох невдалих втеч направлений на віскозну фабрику в місто Санкт-Пьолтен. Потім працював разом з військовополоненими на будівництві підземного військового заводу, де втратив зір. Після завершення будівництва німці знищили всіх працівників. Особистий номер — 4179.

 

Грохольський Омелян Якович

ГРОХОЛЬСЬКИЙ ОМЕЛЯН ЯКОВИЧ — 1894 року народження, село Ташлик. Учасник Першої світової війни з 1914 по 1918 рік. В 1917 потрапив в полон і перебував на території Австрії. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Червоноармієць, стрілець 681-го стрілецького полку 133-ї стрілецької Смоленської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Суворова дивізії 50-го стрілецького корпусу 40-ї армії 2-го Українського фронту. Помер від осколочного поранення в живіт 2 березня 1945 року в 166-му окремому медико-санітарному батальйоні. Похований в могилі № 10, ряд 1-й на кладовищі на південний схід від села Дєтва, округ Зволі (Чехословаччина). Донька — Горохольська Анастасія Омелянівна.

ГУБА МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ — 1920 року народження, село Чемерпіль. Призваний Ямпільським РВК Вінницької області в 1944 році. Червоноармієць, стрілець 2-го стрілецького Червонопрапорного полку 50-ї стрілецької Запорізько-Кіровоградської Червонопрапорної дивізії 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту загинув в бою 26 червня 1944 року на хуторі східніше від села Попрекань Яської губернії (Румунія) (донесення — опис списків № 0996 від 10 липня 1944 року втрат сержантського і солдатського складу по 50-й стрілецькій дивізії). Батьки — Губа Степан Якович, Губа Марія Онуфріївна.

ГУБА ПРОКІП ІВАНОВИЧ — 1907 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в квітні 1944 року. Рядовий (старший сержант), командир кулеметного розрахунку 359-го Червонопрапорного стрілецького полку 50-ї стрілецької Запорізько-Кіровоградської Червонопрапорної дивізії 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту, в боях 19 серпня 1944 року проявив себе вимогливим, знаючим свою справу молодшим командиром. Коли прямим влучанням міни було виведено з строю розрахунок станкового кулемета він залишився один і знищив з цього ж станкового кулемета двадцять п’ять гітлерівців та відбив дві контратаки противника. Представлений до нагородження орденом Слави ІІІ ступеня. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 9 вересня 1944 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — С № 920674. Помер 7 липня 1987 року.

Губа Тимофій Степанович

ГУБА ТИМОФІЙ СТЕПАНОВИЧ — 1919 року народження, село Чемерпіль. Призваний 28 березня 1944 року. Рядовий, кулеметник другої кулеметної роти 548-го стрілецького ордена Кутузова полку 116-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії 48-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту, в боях по ліквідації німецького угрупування 27 серпня 1944 року проявив відвагу і вогнем із автомата знищив п’ять німецьких солдатів. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 3 вересня 1944 року. В бою за населений пункт Герцогсвальдау (Німеччина) 8 лютого 1945 року вогнем із свого кулемета знищив п’ятнадцять ворожих солдатів, чим забезпечив успішний наступ нашої піхоти. Будучи пораненим, поля бою не залишив, а продовжував вести вогонь по ворогу. В цьому бою загинув смертю хоробрих від ворожої кулі в селі Діттерсбах (Німеччина). Достойний Урядової нагороди — ордена Вітчизняної війни І ступеня посмертно. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (посмертно) — 25 лютого 1945 року. Похований на меморіальному кладовищі воїнів Радянської Армії в місті Явор по вулиці Рапацького (нині Новосілезьке воєводство Польщі). Дружина — Губа Віра Василівна. Донька — Губа Клавдія Тимофіївна. Мати — Губа Марія Онуфріївна.

ГУБНІЦЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ — 1913 року народження. Рядовий, стрілець 213-ї транспортної роти супроводу. Після війни проживав в селі Березівка.

Гудима Григорій Павлович

ГУДИМА ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ — 1925 року народження, селище Саврань. Призваний Савранським РВК 29 квітня 1944 року. Червоноармієць, підносний боєприпасів 1340-го стрілецького полку 243–ї стрілецької Ломоносівської орденів Богдана Хмельницького і Суворова дивізії 125-го стрілецького корпусу 47-ї армії 1-го Білоруського фронту вважався зниклим безвісти 19 вересня 1944 року біля села Шамоцен Варшавського повіту (іменний список № 01218 від 20 жовтня 1944 року втрат сержантського і солдатського складу 234-ї стрілецької дивізії). Потрапив в полон і звільнений радянськими військами в 1945 році, продовжив службу в 69-му стрілецькому полку 97-ї стрілецької дивізії. В 1975 році його ім’я внесено на стелу меморіального комплексу полеглих та зниклих безвісти савранчан. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року, нагороджений орденом «За мужність» — 14 жовтня 1999 року. Військовий квиток — НУ № 1873353. Помер в 2008 році.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *