КАМІНСЬКИЙ – КЛИВНЯК

Камінський Віктор Григорович

КАМІНСЬКИЙ ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ — 1907 року народження. Лаборант-хімік 46-го управління ВОСК (полк будівель ного інвентаря). Після війни проживав в селі Ташлик і працював бригадиром рільничої бригади. Помер 17 липня 1976 року.

 

 

 

КАМІНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЙОСИПОВИЧ — 1915 року народження, село Ташлик. Призваний Андрієво-Іванівським РВК Одеської області 19 червня 1938 року. Член ВКП(б) з 1944 року. Воював на Центральному, Північно-Західному, 3-му Білоруському, 1-му Українському фронтах. Поранений 19 листопада 1941 року і 15 квітня 1942 року. Гвардії старший лейтенант, командир кулеметної роти 1-го мотострілецького батальйону 25-ї гвардійської механізованої Ніжинської ордена Богдана Хмельницького бригади 7-го гвардійського механізованого Ніжинсько-Кузбаського корпусу 59-ї армії 1-го Українського фронту, під час бою за населений пункт Вільтшау на одній з ділянок противник сильно наступав на наші підрозділи. Камінський Г. Й. підняв в атаку резерв і ворога було розгромлено. На іншій ділянці з групою кулеметників вогнем з станкових кулеметів підтримав наступаючих стрілків, чим допоміг в знищенні противника. Загинув 12 лютого 1945 року, похований в селі Вільтшау (Німеччина) (іменний список № 0106 від 19 лютого 1945 року втрат офіцерського складу бригади з 8 по 15 лютого 1945 року). Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (посмертно) — 14 квітня 1945 року.

КАМІНСЬКИЙ ПРОКІП ЙОСИПОВИЧ — 1902 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Гвардії рядовий, стрілець 11-го гвардійського стрілецького повітряно-десантного Червонопрапорного полку 5-ї гвардійської стрілецької повітряно-десантної Звенигородської ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту (іменний список № 037 від 7 січня 1945 року втрат сержантського і рядового складу дивізії), загинув в бою 24 грудня 1945 року, похований на північно-західній околиці хутора Хіторун (Угорщина). За документами 1948 року — інвалід бойових дій Вітчизняної війни ІІ групи.

КВЯТКОВСЬКИЙ АФАНАСІЙ ІВАНОВИЧ — 1915 року народження. Призваний Гайворонським РВК у жовтні 1944 року. Рядовий, бронебійник, зник безвісти в листопаді 1944 року (іменний список № 2/0265 від 20 серпня 1947 року загиблих і зниклих безвісти по Гайворонському району). Дружина — Квятковська Деониза Станіславівна. Син — Квятковський Михайло Афанасійович. Мати — Квятковська Ганна Яківна.

КВЯТКОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ — 1912 року, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК 9 квітня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти сержантський і рядовий склад Червоної Армії по Гайворонському району). Дружина — Квятковська Юлія Климівна. Донька — Квятковська Євгенія Григорівна. Мати — Квятковська Ганна Яківна.

Квятковський Леонід Юхимович

КВЯТКОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ЮХИМОВИЧ — 1926 року народження, село Березівка. Призваний польовим Військовим комісаріатом в 1945 році. Рядовий 21-го стрілецького полку 180-ї стрілецької дивізії 24-го гвардійського стрілецького корпусу 53-ї армії 2-го Українського фронту з лютого місяця 1945 року. Рядовий, шофер військової частини № 43133. Нагороджений медаллю «За взяття Берліну», орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року. Військовий квиток НУ № 1873384. Помер 5 березня 1989 року.

Квятковський Степан Іванович

КВЯТКОВСЬКИЙ СТЕПАН ІВАНОВИЧ — 1907 року народження, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти сержантський і рядовий склад Червоної Армії по Гайворонському району). За свідченнями очевидців загинув під час боїв в урочищі «Зелена Брама» Голованівського району Кіровоградської області від важкого поранення в живіт осколками ворожого снаряду. Дружина — Квятковська Ніля Яківна. Діти — Квятковська Софія Степанівна, Квятковський Володимир Степанович, Квятковський Сергій Степанович. Мати — Квятковська Ганна Яківна.

Квятковський Юхим Іванович

КВЯТКОВСЬКИЙ ЮХИМ ІВАНОВИЧ — 1900 року народження. Призваний Гайворонським РВК. Гвардії рядовий, стрілець 213-го гвардійського стрілецького полку 71-ї гвардійської стрілецької Вітебської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії 2-го гвардійського стрілецького корпусу 6-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту, вважався зниклим безвісти 17 вересня 1944 року під час боїв біля села Знотин-Подечас (повіт Відабулде Латвійської РСР) (іменний список № 02616 від 9 жовтня 1944 року втрат сержантського і рядового складу частин дивізії за період з 20 по 30 вересня 1944 року). Помер 31 грудня 1979 року.

Кільчевський Дмитро Іванович

КІЛЬЧЕВСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ — 1908 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Помер в 1967 році.

 

 

 

 

КІЛЬЧЕВСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ – 1906 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 27 вересня 1941 року (повідомлення № 43/155 від 2 травня 1942 року). Дружина — Кільчевська Ніна Феоктистівна. Батько — Кільчевський Іван Іванович.

КІЛЬЧЕВСЬКИЙ ІВАН НИКИФОРОВИЧ — 1924 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, 2 том, стор. 539).

КІЛЬЧЕВСЬКИЙ НИКИФОР КОСТЯНТИНОВИЧ — 1897 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/0342 від 14 жовтня 1947 року зниклих безвісти і загиблих рядового і сержантського складу по Гайворонському району). Дружина — Кільчевська Юлія Софронівна. Донька — Кільчевська Клавдія Никифорівна.

КІЛЬЧЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ — 1912 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, 2 том, стор. 539).

КІСЬ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ — 1925 року народження, село Голосково Кривоозерського району Одеської (Миколаївської) області. Призваний Кривоозерським РВК 10 квітня 1944 року. Гвардії старший сержант, санінструктор санітарної роти 225-го гвардійського стрілецького Дембіцького Червонопрапорного полку 78-ї гвардійської стрілецької дивізії 33-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії, за час боїв з 26 по 29 січня 1945 року при розширенні плацдарму на ріці Одер евакуював із санітарної роти до медсанбату сто поранених бійців і офіцерів. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 31 січня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року. В 70-х роках працював в селі Чемерпіль завідуючим ремонтною майстернею колгоспу імені Куйбишева.

Кисілевський Антон Гнатович

КИСІЛЕВСЬКИЙ АНТОН ГНАТОВИЧ — 1918 року народження, село Глубочок Савранського району Одеської області. Призваний Савранським РВК Одеської області в жовтні 1938 року. Приймав участь в бойових діях в радянсько-фінляндської війні 1939–1940 років на Карельському перешийку. У Велику Вітчизняну війну з червня 1941 року по квітень 1942 року на Південному фронті, потрапив в полон, був звільнений в травні 1944 року і направлений в 214-й армійський запасний стрілецький полк 5-ї гвардійської армії. Рядовий, стрілець окремої роти управління 55-ї інженерно-саперної Вісленської ордена Богдана Хмельницького бригади 1-го Українського фронту, за час служби проявив себе як добросовісний воїн Червоної Армії. У період січневого наступу 1945 року і під час прориву оборони німців на річці Нейсе показав пильність і добросовісність в несенні служби по охороні та обороні командного пункту та штабу, що сприяло безперебійній роботі командування по виконанню завдань поставлених перед бригадою. У вільний від несення служби час багато працював по ремонту обозного майна, що допомагало швидкому пересуванню командира взводу і відділів штабу бригади. У короткий час відновив трофейну автомашину «Форд-8», повністю освоїв її та успішно виконував бойові завдання командування на передньому краї. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 2 травня 1945 року, медаллю «За взяття Берліну» — 1 січня 1946 року, орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року. Після війни проживав в селі Березівка і працював комбайнером. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора в 1951 році, медаллю «За трудову відзнаку» в 1973 році. Помер 4 квітня 1992 року.

КЛИВНЯК АФАНАСІЙ МИХАЙЛОВИЧ — село Чемерпіль. Рядовий, стрілець 1342-го стрілецького полку 234-ї стрілецької Ломоносівської ордена Суворова і Богдана Хмельницького дивізії 125-го стрілецького корпусу 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, помер 25 липня 1944 року в 1450-му окремому медсанбаті від шоку, що пов’язаний зі смертельним пораненням, похований на кладовищі в селі Росано Родзянського району Люблінської губернії (Польша) (алфавітна книга померлих в лікувальному закладі з 15 червня 1941 року по 12 жовтня 1944 року).

Кливняк Брис Михайлович

КЛИВНЯК БОРИС МИХАЙЛОВИЧ — 1921 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в червні 1941 року. Приймав участь в бойових діях на Південному фронті з вересня 1941 року по серпень 1942 року. Поранений 18 серпня 1942 року. Рядовий 356-ї А окремої штрафної роти 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, 24 серпня 1944 року добровільно виявив бажання йти в розвідку і доставив точні дані про наявність вогневих точок противника, що забезпечило умови для захоплення ротою села Марінічі Молдавської РСР. Під час розвідки особисто знищив чотирьох німецьких солдатів і одного взяв в полон. У бою 26 серпня 1944 року в районі села Поганешти при відбитті спроб німців прорватися до переправи на ріці Прут знищив вісім гітлерівців і шістьох взяв в полон. Командир 303-ї стрілецької Верхньодніпровської Червонопрапорної дивізії генерал-майор Федоровський 4 вересня 1944 року представив Кливняка Б. М. до нагородження орденом Слави ІІІ ступеня. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 25 вересня 1944 року. Гвардії сержант 126-го гвардійського стрілецького полку 41-ї гвардійської стрілецької дивізії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року.

КЛИВНЯК ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ — 27 січня 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, вважався зниклим безвісти 27 вересня 1941 року (іменний список № 042 від 9 січня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу дивізії). Помер 6 грудня 1974 року.

КЛИВНЯК ГЕРАСИМ МИХАЙЛОВИЧ — 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Рядовий, стрілець 2-го стрілецького батальйону 1106-го стрілецького полку 331-ї стрілецької Пролетарської Брянсько-Смоленської Червонопрапорної дивізії 71-го стрілецького корпусу 31-ї армії 3-го Білоруського фронту, загинув в бою 10 березня 1944 року, похований за триста метрів на схід від села Петрики Дубровинського району Вітебської області (іменний список № 20 втрат рядового і сержантського складу дивізії з 10 по 20 березня 1944 року). Дружина — Кливняк Ганна Хтомівна. Син — Кливняк Борис Герасимович. Мати — Кливняк Дарка Ільківна.

Кливняк Григорій Михайлович

КЛИВНЯК ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ — 19 липня 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1939 році. Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, артилерист 31-го артилерійського полку, стрілець 131-го стрілецького полку 71-ї стрілецької Торунської Червонопрапорної дивізії 47-го стрілецького корпусу 70-ї армії 2-го Білоруського фронту з березня 1944 року по березень 1945 року. Під час бойових дій отримав важке поранення в праву ногу. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — Е № 821468. Помер 30 травня 1988 року.

КЛИВНЯК ДАНИЛО ГОРДІЙОВИЧ — 1917 року народження, село Чемерпіль. Приймав участь в бойових діях під час радянсько-фінляндської війни 1939–1940 років. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Сержант, артилерист, командир відділення, в 1941 році потрапив в полон, але здійснив втечу. Під час звільнення міста Вітебськ отримав важке кульове поранення в голову. Після проведення операції (видалено частину черепа) проходив лікування на протязі одного року в госпіталях. Інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни проживав в селищі Саврань Одеської області.

КЛИВНЯК ІВАН КОРНІЙОВИЧ — 1910 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець 303-го стрілецького полку 241-ї стрілецької дивізії 53-ї армії Північно-Західного фронту, загинув в бою 17 лютого 1943 року, похований за три кілометри на захід від села Ізвоз Залучського району Ленінградської області (іменний список № 0325 від 16 березня 1943 року втрат особового складу дивізії з 10 по 28 лютого 1943 року). Кандидат в члени ВКП(б). Дружина — Кливняк Домна Іванівна. Діти — Кливняк Павлина Іванівна, Кливняк Віктор Іванович. Батьки — Кливняк Корній Харитонович, Кливняк Пелагея Хомівна.

КЛИВНЯК ІЛЛЯ СЕРГІЙОВИЧ — 1894 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

Кливняк Максим Захарович

КЛИВНЯК МАКСИМ ЗАХАРОВИЧ — року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, сапер 284-го окремого інженерно-саперного батальйону, приймав участь в бойових діях на території Німеччини і взятті міста Берлін. Нагороджений медаллю «За взяття Берліну». Помер 3 січня 1963 року.

 

 

КЛИВНЯК МИКОЛА ІЛЛІЧ — 1925 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 28 березня 1944 року. Гвардії рядовий, стрілець 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 29-го стрілецького повітряно-десантного полку 7-ї гвардійської Черкаської Червонопрапорної повітряно-десантної дивізії 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту (польова пошта № 77020), під час атаки на Балатонфикояр 9 грудня 1944 року першим увірвався в населений пункт і зі своєї снайперської гвинтівки знищив чотирьох німців. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 24 грудня 1944 року. Помер 28 грудня 1944 року від кульового поранення в груди в польовому евакуаційному пункті № 123, похований на кладовищі міста Секешфехервар (Угорщина) (іменний список № 021 від 4 січня 1945 року втрат сержантського і рядового складу по лікувальному закладу). Батьки — Кливняк Ілля Сергійович, Кливняк Юфина Онисимівна.

КЛИВНЯК МИКОЛА КОРНІЙОВИЧ — 1914 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 7 жовтня 1941 року в районі міста Красноград Харківської області (іменний список № 0255 від 1 березня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу частин і підрозділів дивізії). Помер від ран 29 грудня 1944 року в Секешфехервар (запис в «Книзі Памяті України»). Дружина — Кливняк Віра Іванівна. Батьки — Кливняк Корній Харитонович, Кливняк Пелагея Хтомівна.

КЛИВНЯК МИХАЙЛО ПАРФЕНТІЙОВИЧ — 1897 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, сапер 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, вважався зниклим безвісти 2 жовтня 1941 року (іменний список № 1969 від 2 грудня 1941 року втрат молодшого командного і рядового складу дивізії). Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році і направлений на трудовий фронт, де і загинув під час роботи на Уралі в рудниках. Дружина — Кливняк Катерина Стратіївна. Діти — Кливняк Григорій Михайлович, Кливняк Борис Михайлович.

КЛИВНЯК МИХАЙЛО ТИМОФІЙОВИЧ — 1913 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в червні 1941 року. Червоноармієць, мінометник 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 20 вересня 1941 року (іменний список № 0345 від 14 грудня 1941 року втрат молодшого командного і рядового складу дивізії). Дружина — Кливняк Анастасія Пантеліївна. Діти — Кливняк Олександр Михайлович, Кливняк Микола Михайлович, Кливняк Валентина Михайлівна.

Кливняк Никон Гордійович

КЛИВНЯК НИКОН ГОРДІЙОВИЧ — 24 квітня 1921 року народження, село Чемерпіль. Призваний Первомайським МВК 1 травня 1941 року. Курсант 100-го дивізійного окремого автомобільного батальйону. Приймав участь в бойових діях біля Бреста в складі Західного фронту. Вдруге призваний військовою комендатурою міста Гройтч 10 квітня 1945 року. Рядовий, писар 3-ї частини 1-го Білоруського фронту, дійшов до Ельби, де відбулася зустріч з союзними військами. Звільнений в запас 20 березня 1946 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року, медаллю «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» — 2 квітня 1970 року. Помер 3 червня 2004 року.

Кливняк Олексій Корнійович

КЛИВНЯК ОЛЕКСІЙ КОРНІЙОВИЧ — 1926 року народження, село Чемерпіль. Призваний польовим Військовим комісаріатом 17 березня 1945 року. Рядовий, стрілець 215-го запасного стрілецького полку. Стрілець 150-ї стрілецької Ідрицько-Берлінської ордена Кутузова дивізії 79-го стрілецького корпусу 3- ї Ударної армії 1-го Білоруського фронту приймав участь в форсуванні ріки Одер та в боях за взяття Берліна. Демобілізований 20 вересня 1950 року в званні — старший сержант, помічник командира взводу військової частини № 47655. Нагороджений медаллю «За взяття Берліну». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року, орденом «За мужність» ІІІ ступеня – 14 жовтня 1999 року. Військовий квиток — НУ № 1873393.

КЛИВНЯК ОЛЕКСАНДР ХТОМОВИЧ — 1925 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Зник безвісти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *