ОРЛОВ – ПАШКОВСЬКИЙ

ОРЛОВ АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ — 6 січня 1912 року народження, село Шибка Григоріопольського району Молдавської РСР. Призваний Ананівським РВК Одеської області 1 квітня 1944 року. Гвардії єфрейтор, їздовий батареї 45-мм гармат 284-го гвардійського стрілецького полку 95-ї гвардійської стрілецької Полтавської ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії 1-го Українського фронту, в період оборонних боїв і бойової підготовки турботливо доглядав за кіньми, підвода і упряж завжди в належному стані. Під час прориву оборони противника, не дивлячись на великі марші і стрімкий наступ під сильним обстрілом противника підвозив на вогневі позиції боєприпаси, чим забезпечив вогневу підтримку наступаючих підрозділів. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 25 січня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни проживав в селі Чемерпіль. Помер 20 травня 1988 року.

ОСАДЧИЙ ОЛЕКСАНДР ОМЕЛЯНОВИЧ — 1916 року народження, місто Первомайськ Миколаївської області. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни працював завідуючим Березівським бурякопунктом.

Осадчук Андрій Павлович

ОСАДЧУК АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ — 9 вересня 1906 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Під час бойових дій отримав важке поранення в ногу, в результаті чого її було вкорочено на вісім сантиметрів. Інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Помер в 1984 році.

 

 

ОСІЄВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ДЕМИДОВИЧ — 1897 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 182-го армійського запасного стрілецького полку, вважався зниклим безвісти 7 жовтня 1941 року (іменний список № 0147 від 14 лютого 1942 року втрат особового складу за період бойових дій полку). Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 11-го стрілецького полку 5-ї стрілецької Орловської ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії 40- го стрілецького корпусу 3-ї армії 3-го Білоруського фронту, поранений 27 квітня 1945 року і відповідно до донесення про втрати № 0136 від 22 травня 1945 року помер від поранення в голову в 123-му польовому евакопункті 4-ї гвардійської армії 28 квітня 1945 року. Похований в селищі Швехат — 23 район міста Відень (Австрія). Мати — Осієвська Христина Микитівна. Дружина — Осієвська Текля Онуфріївна. Донька — Опаленко Нєта Денисівна.

ОСІЄВСЬКИЙ ДАВИД МЕФОДІЙОВИЧ — 1908 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Рядовий, стрілець 78-ї стрілецької дивізії 30-ї армії Калінінського фронту, загинув 15 липня 1942 року (іменний список № 2/0202 від 28 вересня 1946 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському РВК).

ОСІЄВСЬКИЙ СИДІР САВЕЛІЙОВИЧ — 1908 року народження. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець 71-го стрілецького полку 30-ї стрілецької Іркутської ордена Леніна двічі Червонопрапорної ордена Трудового Червоного Прапора УРСР дивізії, загинув в бою 23 серпня 1943 року (іменний список № 4/0564 від 30 серпня 1943 року втрат офіцерського, сержантського і рядового складу за період з 1 по 30 серпня 1943 року), похований на північній околиці хутора Мігулін Лебединського району Сумської області. Дружина — Осієвська Параска Іванівна.

Островський Павло Трохимович

ОСТРОВСЬКИЙ ПАВЛО ТРОХИМОВИЧ — 29 березня 1905 року народження, село Мазурово Кривоозерського району Одеської (Миколаївської) області. Проживав в селі Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 23-го стрілецького полку 51-ї Перекопської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії імені Московської ради робітничих і селянських депутатів 9-ї армії Південного фронту, вважався зниклим безвісти 18 серпня 1941 року під час боїв біля міста Миколаєва (іменний список № 0078 від 1 квітня 1942 року втрат особового складу дивізії). Потрапивши в оточення, з групою односельців по ворожих тилах прийшли додому. Вдруге призваний Гайворонським РВК у березні 1944 року. Рядовий, стрілець 8-ї стрілецької роти 1037-го стрілецького полку 223-ї стрілецької Бєлградської Червонопрапорної дивізії 75-го стрілецького корпусу 46-ї армії 2-го Українського фронту, під час оборонного бою в районі села Обер Герзендорф (Австрія) 25 квітня 1945 року відбиваючи контратаку противника з особистої зброї знищив трьох німців. Отримав важкі осколкові поранення в обидві ноги та ліву щоку, в результаті чого став інвалідом ІІ групи Вітчизняної війни (тимчасово). Нагороджений медаллю «За відвагу» — 19 травня 1945 року, медаллю «За взяття Будапешту». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року. Помер 1 вересня 1986 року.

ОШОВСЬКИЙ АНТОН САВОВИЧ — 1894 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 5-ї стрілецької роти 382-го стрілецького ордена Кутузова полку 84-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії імені Тульського пролетаріату 135-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, під час прориву оборони противника в районі міста Секешфехервар та в боях на Драве і річці Мур (у районі висот біля села Штригово в Югославії) проявив добросовісність і рішучість. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 15 липня 1945 року. Помер в 1957 році.

ОШОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ФЕОФАНОВИЧ – 1910 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, сапер 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 7 жовтня 1941 року під час боїв в районі міста Красноград Харківської області (іменний список № 0255 від 1 березня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу частин і підрозділів дивізії). Мати — Ошовська Ганна Петрівна.

ОШОВСЬКИЙ ДМИТРО АНТОНОВИЧ — 1923 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК. Військове звання, місце служби та посада невідомі.

ОШОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ЮХИМОВИЧ — 1926 року народження, село Березівка. Призваний Джулинським РВК в 1944 році. Молодший сержант, командир відділення 2-го стрілецького батальйону 522-го стрілецького ордена Суворова ІІІ ступеня полку 107-ї стрілецької Кременецької дивізії 15-го стрілецького корпусу 60-ї армії 1-го Українського фронту, в боях по прориву оборони противника в районі села Бехув 12 січня 1945 року з своїм відділенням блокував ворожий дзот і забезпечив просування нашої піхоти вперед та захоплення населеного пункту. Під час знищення дзоту його відділенням було вбито чотирнадцять німецьких солдатів. Особисто із автомата розстріляв п’ять гітлерівців. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня — 31 січня 1945 року. В боях за оволодіння населеним пунктом Матцкирх 17 березня 1945 року зі своїм відділенням увірвався в траншеї противника та знищив ворожий кулемет, сімох солдатів і трьох взяв в полон. За сміливість, мужність і відвагу представлений до нагородження орденом Червоної Зірки. Нагороджений орденами Слави ІІ ступеня — 14 травня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року.

ОШОВСЬКИЙ МИХАЙЛО СИЛЬВЕСТРОВИЧ — 1911 року народження, село Чемерпіль. Призваний Савранським РВК. Старший сержант, командир відділення 703-го стрілецького полку 233-ї стрілецької Червонопрапорної дивізії 75-го стрілецького корпусу 57-ї армії, загинув в бою 9 жовтня 1944 року (іменний список № 0273 від 9 листопада 1944 року втрат сержантського і рядового складу дивізії за період з 5 по 19 жовтня 1944 року). Дружина — Ошовська Лідія Василівна.

ОШОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР САМІЙЛОВИЧ – 1925 року народження, село Березівка. В 1942 році вивезений на примусові роботи в Німеччину. За непідтвердженими даними, призваний Польовим військовим комісаріатом. Рядовий, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 542 і публікація в газеті «Вогні комунізму» № 82 (8695) від 10 липня 1990 року). Батьки — Ошовський Самійло Григорович, Ошовська Віра Артемівна.

ОШОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ТИТОВИЧ — 1907 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Помер в 1969 році.

ОШОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН ЗАХАРОВИЧ — 1911 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець, зник безвісти в липні 1944 року (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 542 і газета «Вогні комунізму» № 66 (8679) від 2 червня 1990 року).

ОШОВСЬКИЙ ПАВЛО САМОЙЛОВИЧ — 1923 року народження, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК Військове звання, місце служби та посада невідомі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року.

ОШОВСЬКИЙ ПОЛІКАРП СИЛЬВЕСТРОВИЧ — 1905 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК у 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 7 жовтня 1941 року в районі міста Красноград Харківської області (іменний список № 0255 від 1 березня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу частин і підрозділів дивізії). Дружина — Ошовська Ольга Юстимівна. Діти — Ошовська Галина Полікарпівна, Ошовська Лідія Полікарпівна, Ошовська Олена Полікарпівна. Мати — Ошовська Василина Никифорівна.

ОШОВСЬКИЙ ПОЛІКАРП ІВАНОВИЧ — 1907 року народження, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, зник безвісти в липні 1944 року (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 542 і газети «Вогні комунізму» № 66 (8679) від 2 червня 1990 року).

ОШОВСЬКИЙ СИДІР САВЕЛІЙОВИЧ — 1901 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець 71-го стрілецького полку 30-ї стрілецької Іркутської ордена Леніна двічі Червонопрапорної ордена Трудового Червоного Прапора УРСР дивізії 47-ї армії 23-го стрілецького корпусу Воронежського фронту, приймав участь в бойових діях на Кубані, за Туапсе і станицю Троїцьку, загинув в бою 23 серпня 1943 року, похований на північній околиці хутора Мігулін Лебединського району Сумської області (іменний список № 4/0564 від 30 серпня 1943 року втрат офіцерського, сержантського і рядового складу частин дивізії). Дружина — Ошовська Параска Іванівна. Діти — Ошовський Олександр Сидорович, Ошовський Федір Сидорович, Ошовська Любов Сидорівна.

Ошовський Терентій Самуїлович

ОШОВСЬКИЙ ТЕРЕНТІЙ САМУЇЛОВИЧ — 10 листопада 1901 року народження, село Березівка. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Помер в 1986 році.

 

 

 

 

 

ПАДАХОВСЬКИЙ ФЕОКТИСТ — 1891 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

ПАЛАМАРЧУК ІВАН ФЕДОРОВИЧ — 4 січня 1914 року народження, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Гвардії рядовий, артилерист 54-го гвардійського артилерійського Познанського Червонопрапорного ордена Кутузова полку (військова частина 58871) 27-ї гвардійської стрілецької Омсько-Новобугської Червонопрапорної Богдана Хмельницького дивізії 29- го гвардійського стрілецького Лодзинського Червонопрапорного корпусу з березня 1944 року по листопад 1945 року. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІІ групи відповідно до свідоцтва Р № 33555. Помер в 1980 році.

ПАЛАМАРЧУК ПЕТРО ГНАТОВИЧ — 7 червня 1904 року народження, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК в вересні 1926 року і проходив строкову військову до листопада 1928 року. Вдруге призваний в вересні 1939 року і приймав участь в радянсько-фінляндської війні 1939-1940 років. Демобілізований в серпні 1940 року. Призваний Гайворонським РВК в червні 1941 року і перебував в діючій армії до вересня 1941 року. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Гвардії рядовий, стрілець 84-ї гвардійської стрілецької Карачевської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 36-го гвардійського стрілецького корпусу 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту з березня по жовтень 1944 року, приймав участь в Вітебсько-Оршській і Мінській наступальних операціях, звільненні міст Орша і Молодечно, Каунаській наступальній операції, форсуванні ріки Неман. Демобілізований в серпні 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — Е № 295867. Помер в 1994 році.

ПАЛІЄНКО ПЕТРО ТРОХИМОВИЧ — 1902 року народження, село Березівка. Призваний Каскеленським РВК Алма-Атинської області Казахської РСР. Рядовий, стрілець 3-го стрілецького батальйону 436-го стрілецького полку 155-ї стрілецької дивізії 27-ї армії Воронежського фронту, приймав участь в боях біля міста Ржев та Курській битві, загинув 21 серпня 1943 року біля села Манчичі Охтирського району Сумської області (іменний список № 1592 від 3 вересня 1943 року втрат особового складу частин дивізії за час з 10 по 18 серпня 1943 року). Дружина — Палієнко Параска Михайлівна. Син — Палієнко Леонід Петрович. Мати — Палієнко Параска Пантеліївна.

Папченко Дмитро Гаврилович

ПАПЧЕНКО ДМИТРО ГАВРИЛОВИЧ — 1 лютого 1906 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, пекар військової автономної хлібопекарні, потрапив в оточення під час боїв біля міста Дніпропетровськ, повернувся додому, використавши те, що їх підрозділ не отримав військову форму. В 1942 році вивезений на примусові роботи в Німеччину. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Помер в 1993 році.

ПАПЧЕНКО ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ — 1927 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, проходив військову підготовку в місті Котовську Одеської області, де важко захворів та помер від запалення легенів. Мати — Папченко Дарка Петрівна. Сестра — Папченко Любов Федорівна.

ПАПЧЕНКО ФЕДІР ГАВРИЛОВИЧ — 1900 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, зник безвісти 7 жовтня 1941 року (іменний список № 2/090 від 20 березня 1948 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Гайворонського району Кіровоградської області в період Великої Вітчизняної війни). За свідченнями Боршковського Филимона Андрійовича Папченко Ф. Г. під час відбудови мосту біля міста Мелітополя потрапив в полон і перебував в концентраційному таборі на території Полтавської області. Подальша доля невідома. Дружина — Папченко Дарка Петрівна. Діти — Папченко Петро Федорович, Папченко Любов Федорівна.

ПАСЄКА ВОЛОДИМИР МИКИТОВИЧ — 1923 року народження, село Орджонікідзе Ширяєвського району Одеської області. Призваний Ширяєвським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 1238-го стрілецького полку 372-ї стрілецької Новгородської Червонопрапорної дивізії 108-го стрілецького корпусу 2-ї ударної армії 2-го Білоруського фронту. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня – 6 квітня 1985 року. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІІ групи. Військовий квиток — НУ № 4658702. Після війни проживав в селі Березівка.

ПАСІЧНИК ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ — 1918 року народження. Військове звання, місце служби та посада невідомі. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІІ групи. Після війни проживав в селі Чемерпіль.

Пашковський Олександр Іванович

ПАШКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ — 1910 року народження. Військове звання, місце служби та посада невідомі. Інвалід Вітчизняної війни. Після війни проживав в селі Ташлик. Помер в 1993 році.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *