Післявоєнний період

УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ ПІСЛЯВОЄННОГО ПЕРІОДУ:


УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУВАЛИ БОЙОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК В СИРІЇ

ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ – 1948 року народження, село Братський Посад Долинського району Кіровоградської області. На протязі 1972 р. в Сирії та Єгипті разом з екіпажем теплохода «Башкирія» здійснював доставку зброї, боєприпасів, військового спорядження, ротацію військових частин, евакуацію поранених та хворих. Посвідчення учасника бойових дій АБ № 246667 видане 14 серпня 2001 року.

ВИШНЕВЕЦЬКА ЗІНАЇДА МАКСИМІВНА – 1946 року народження, село Чемерпіль Гайворонського району Кіровоградської області. На протязі 1967 року в Сирії та Лівані разом з екіпажем теплохода здійснювала доставку зброї, боєприпасів, військового спорядження, ротацію військових частин, евакуацію поранених та хворих. Посвідчення учасника бойових дій АБ 290994 видане 30 грудня 1998 року.


Багрій Сергій Миколайович

БАГРІЙ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ – 1955 року народження, село Чемерпіль. Прапорщик. Проходив строкову та надстрокову службу в Групі радянських військ в Німеччині, в Хабаровську (Росія), Кампучії, де важко захворів. Інвалід Радянської армії, помер в 1989 році.

 

 

 

Гребенюк Анатолій Корійовичн

ГРЕБЕНЮК АНАТОЛІЙ КОРНІЙОВИЧ – 1927 року народження, село Богданівка Грушківського району. Призваний Грушківським РВК 17 листопада 1944 року. Курсант 26-го навчального стрілецького полку; рядовий, стрілець 210-го запасного стрілецького полку. Демобілізований 27 квітня 1951 року в званні старший сержант. Військовий квиток НУ №2789105. Помер в 2015 році.

 

 

Кливняк Леонід Савович

КЛИВНЯК ЛЕОНІД САВОВИЧ — 20 вересня 1930 року народження. Призваний 5 квітня 1950 року. Старший матрос-сигнальник, приймав участь в траленні бойових мін в територіальних і нейтральних водах на тральщику Т-57 Чорноморського флоту. Місце базування — місто Севастополь, Стрілецька бухта. Військова частина — 53069. Демобілізований 11 жовтня 1954 року.

 

 

Петренко Василь Степанович

ПЕТРЕНКО ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ — 31 березня 1953 року народження, село Чемерпіль. Проходив строкову службу в зенітно-ракетній частині військ протиповітряної оборони, яка несла бойове чергування на території Єгипту в час, визначений законодавством, як період ведення бойових дій на цій території. Помер 28 травня 2001 року.

 

 

Ткачук Борис Денисович

ТКАЧУК БОРИС ДЕНИСОВИЧ — 28 вересня 1937 року народження. Єфрейтор, старший телефоніст 27-го артилерійського дивізіону 1201-го гвардійського кадрового гарматно-артилерійського полку 19-ї гвардійської гарматно-артилерійської бригади (в/ч 14398, місто Луга Ленінградської області). У літній період навчання з 18 травня по 4 жовтня 1957 року бригада була задіяна на виконанні урядового завдання по розмінуванню території Ломоносовського і Гатчинського районів. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Чемерук Василь Петрович

ЧЕМЕРУК ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ — 1 серпня 1948 року. Рядовий в/ч 20623 з 15 листопада 1968 року до 1 січня 1969 року. (Чехословаччина).

 

 

 

 

Гринчак Валерій Іванович

ГРИНЧАК ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ — 21 червня 1957 року народження, село Чемерпіль. Онук учасника Другої світової війни Гринчака Никона Івановича (див. «Учасники Другої світової війни»). Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. В. Фрунзе (1978), Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (1998). В 1974–1992 роках служба в Збройних силах СРСР: командир десантно-штурмового взводу, помічник начальника штабу батальону, командир десантно-штурмової, розвідувально-десантної роти орб, розвідувальної роти танкового і мотострілецького полків, начальник штабу орб, помічник начальника стройового відділу КВЗКУ з мобілізаційної роботи, викладач військової історії. У 1983–1984 роки приймав участь в бойових діях на території Афганістану, командир розвідувальної роти 285 тп (з лютого 1984 року — 682 мсп), НШ 781 орб 108 мсд. За успішне знищення із засідки групи моджахедів, які повертались після підготовки в Пакистані, в районі н. п. Оф’яні Шаріф (провінція Парван). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.06.1984 р. нагороджений орденом Червоної Зірки.

Гринчак Валерій Іванович на врученні Зірки Героя Радянського Союзу разом з мамою — Раїсою Костянтинівною

У ході бойових дій в Панджшерській долині в період з 24 червня по 14 липня 1984 року, розвідувальний підрозділ під командуванням капітана Гринчака В. І., знищивши під час засідки групу моджахедів, захопив в полон їхнього командира. За інформацією, отриманою від полоненого, оперативна група 108 мсд з боями вийшла в базовий район, де були захоплені склади з боєприпасами, спорядженням, мінами. Зведений розвідпідрозділ під командуванням капітана Гринчака В. І. діяв на головному напрямку, успішно вів розвідку противника та місцевості, першим вступав в бій з чинившими запеклий опір загонами бойовиків. Під час виходу до місця постійної дислокації капітан Гринчак В. І. отримав важке поранення, наступивши на протипіхотну міну, але до евакуації в госпіталь продовжував управляти підрозділом. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 лютого 1985 року за мужність і героїзм, виявлені під час виконання інтернаціонального долгу, присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка. З 1993 року працює і займається громадською діяльністю в структурах Української спілки ветеранів Афганістану, Національної асамблеї інвалідів України. Нагороджений відзнакою Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня – 15 лютого 1999 року, відзнаками Уповноваженого з прав людини, Міністра оборони України, Начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Полковник у відставці.

Орлик Леонід Васильович

ОРЛИК ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ — генерал-майор, народився 31 січня 1936 року в селі Березівка, що відноситься до Чемерпільської сільської ради. З 1978 по 1979 рік — начальник тилу 12-го армійського корпусу. В Афганістані служив на посаді заступника командувача армії з тилу, успішно організовував роботу понад ста тилових установ чисельністю 20 тисяч осіб. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медалями. Помер 24 грудня 1997 року в Одесі.

Багановський Петро Борисович

БАГАНОВСЬКИЙ ПЕТРО БОРИСОВИЧ – 9 червня 1960 року народження, село Могильне. Призваний 28 жовтня 1978 року. Сержант, командир розрахунку СПГ-9 в/ч 2066 48-го ордена Леніна Червонопрапорного Пянджського прикордонного загону, з 28 грудня 1979 року по 2 лютого 1981 року проходив службу біля населених пунктів Шерхан, Янгікала, Калайхум на території Республіки Афганістан. З 1986 по 1989 рік працював дільничним інспектором міліції на території Чемерпільської сільської ради і закінчив службу в званні майора міліції, начальник карного розшуку Гайворонського РВУ МВС. Нагороджений орденом «За вірність народу України».

Баглай Леонід Олексійович

БАГЛАЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСІЙОВИЧ — 1 серпня 1967 року народження, смт Завалля. Проживав в селі Ташлик, працював трактористом у колгоспі імені Куйбишева. Рядовий, Афганістан, водій тягача ремонтної роти артилерійського полку в/ч 39696 з 8 травня 1986 року по 11 травня 1988 року. Місце базування – Північний Кундуз.

 

 

Бичок Володимир Анатолійович

БИЧОК ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ — 3 березня 1963 року народження, село Чемерпіль. Рядовий, Афганістан, в/ч 2033 з 19 квітня 1981 року по 13 липня 1983 року 48-й ордена Леніна Червонопрапорний Пянджський прикордонний загін, потім 117-й Червонопрапорний Московський прикордонний загін. Пяндж, Херманджоу, Бахарден на нашій території; Дармандок, Намазіпаш, Хаун, Калай.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ — 24 травня 1960 року, місто Одеса. Сержант в/ч 65753 17 жовтня 1978 року — 22 листопада 1980 року (лютий 1980 року), заступник командира взводу мінометної батареї мотострілецького полку. Місце базування Мазарі-Шеріф. З 1989 року проживає в селі Чемерпіль.

Євгенюк Борис Петрович

ЄВГЕНЮК БОРИС ПЕТРОВИЧ — 22 травня 1967 року, село Бандурове. Старшина прикордонних військ. Нагороджений медаллю «За охорону державного кордону». В 1987 році проживав в селі Чемерпіль, працював трактористом у колгоспі імені Куйбишева. Помер в 2005 році.

 

 

 

Зеленяк Петро Олексійович

ЗЕЛЕНЯК ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ — 21.02.1954 р.н., с. Ташлик, полковник. Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. В. Фрунзе у 1976 році, Військову академію ім. Фрунзе у 1992 році. Командував розвідувальними та парашутно-десантними підрозділами в Монголії, Київському, Туркестанському, Прикарпатському, Одеському військових округах. У 1984–1986 роках, під час бойових дій в Афганістані, спочатку в званні капітана командував ротою, потім в званні майора був заступником командира батальйону 66-ї окремої Виборгської Червонопрапорної орденів Леніна і Олександра Невського мотострілецької бригади. У Збройних Силах України служив заступником 224-го учбового центру (з підготовки десантників) Прикарпатського військового округу (м. Хирів), командиром 40-ї окремої аеромобільної бригади (м. Миколаїв), яка згодом була реорганізована у 79-ту окрему аеромобільну бригаду. Завершив військову службу на посадах начальника кафедри аеромобільних підрозділів, кафедри тактики факультету аеромобільних військ Одеського інституту Сухопутних військ. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями СРСР, відзнаками МО України, відзнаками громадських організацій.

Ремінний Валерій Сергійович

РЕМІННИЙ ВАЛЕРІЙ СЕРГІЙОВИЧ — 24 лютого 1968 року народження, село Чемерпіль. Курсант в\ч 52788 з 26 квітня 1986 року, з 16.10 по 01.12.1986 року снайпер, далі — заступник командира стрілецького взводу в/ч 24742 повітряно-десантних військ. Демобілізований в званні старшина. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги»; Грамотою Президії Верховної Ради СРСР за мужність і воїнську доблесть проявлені при виконанні інтернаціонального обов’язку в Республіці Афганістан; медаллю «За отличие в воинской службе» ІІ ступеня. Після закінчення Кіровоградського педагогічного інституту приймав участь в бойових діях на території Югославії (Боснія і Герцоговина) у складі в/ч 6450 миротворчих сил (21.02 – 21.071995). В даний час інвалід першої групи, проживає в селі Синицівка Ульяновського району.

Ремінний Петро Петрович

РЕМІННИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ — 16 січня 1967 року народження, село Чемерпіль. Рядовий, розвідник-зв’язківець 334-го окремого загону спецпризначення, 15-ї обр СПп (04.1986–10.1987). Місце дислокації — н. п. Асадабад, прикордонної з Пакистаном провінції Кунар. Приймав участь у бойових діях на території більшості провінцій Афганістану, у захопленні базового району Каррера на афгано-пакистанському кордоні, провінція Кунар. Нагороджений медаллю «За відвагу».

Ремінний Сергій Васильович

РЕМІННИЙ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ — 30 серпня 1968 року народження, село Чемерпіль. Рядовий, водій БРДМ, член розрахунку ПТРК в/ч 93992 (15.05.1987 — 18.05.1989). Місце базування — Джелалабад.

 

 

 

Самайчук Сергій Степанович

САМАЙЧУК СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ — 2 грудня 1966 року, село Чемерпіль. Призваний 5 травня 1985 р. Сержант, молодший авіамеханік 166-го авіаполку СУ-17б, в/ч п/п 40864 (02.11.1985 – 18.05.1987). Місце базування Шіндант.

 

 

 

Сарахан Володимир Анатолійович

САРАХАН ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ — 15 липня 1966 року народження, село Ташлик. Сержант, водій автомобіля, командир відділення в/ч 37466 (22.10.1984 — 04.11.1986). Місце базування Кандагар. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Помер в 2015 році.

 

 

 

Сікайло Володимир Володимирович

СІКАЙЛО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ — 2 квітня 1969 року народження, село Ташлик. Сержант в/ч пп 53355 (27.10.1987 – 16.10.1989) На території Республики Афганістан перебував з траіня по 11 серпня 1988 р.

 

 

 

 

Шпилевий Сергій Віталійович

ШПИЛЕВИЙ ОЛЕГ ВІТАЛІЙОВИЧ — 24 лютого 1965 року народження, смт Завалля. Рядовий, водій автомобілів УАЗ і Урал групи підвезення в/ч 2033 Московського прикордонного загону Червонопрапорного Середньоазіатського прикордонного округу (26.10.1983 — 06.02.1986). Проживав в селі Березівка.

 

 


Воїни-афганці біля памятника воїнам-інтернаціоналистам, м. Гайворон

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *