САРАХАН – СЛОБОДЯНИК

САРАХАН ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ — 1924 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, стрілець 382-го стрілецького полку 84-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії імені Тульського пролетаріату 75-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту з березня по квітень 1944 року. Старший сержант, сапер 404-го окремого саперного батальйону 236-ї стрілецької Дніпропетровської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 3-го Українського фронту, проявив себе сміливим і винахідливим воїном. Під вогнем противника на Австрійському кордоні особисто поставив сто мін. При виконанні завдання по будівництву загороджень і фортифікаційних споруд зарекомендував себе відважним сапером. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 20 травня 1945 року. Військовий квиток — НУ № 1873557. Помер 10 листопада 1981 року.

САРАХАН ІВАН ГАЛАКТІОНОВИЧ — 1917 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Лейтенант Червонопрапорної вищої офіцерської технічної школи Червоної Армії. Батьки — Сарахан Галактіон Онуфрійович, Сарахан Марія Петрівна.

Сарахан Іван Іванович

САРАХАН ІВАН ІВАНОВИЧ — 1914 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1940 року. Гвардії рядовий, стрілець 162-го гвардійського стрілецького полку 54-ї гвардійської стрілецької Макіївської ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії 5-ї танкової, 3-ї гвардійської, 51-ї, 5-ї ударної, 28-ї армій 1-го Українського, 1-го Білоруського фронтів, приймав участь в звільненні Білорусії, міст Мінськ і Брест, форсуванні Західного Бугу, в боях на території Польщі, ліквідації німецького угрупування на південно-західному напрямку від міста Кенігсберг, в Берлінській наступальній операції. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга», «За взяття Берліна». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — КВ № 593757. Помер в 1988 року.

Сарахан Іван Миколайович

САРАХАН ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ — 1914 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/065 від 21 лютого 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському району). Дружина — Сарахан Христина Лаврівна. Син — Сарахан Микола Іванович.

 

 

Сарахан Клавдія Василівна

САРАХАН КЛАВДІЯ ВАСИЛІВНА — 1920 року народження, село Чемерпіль. Призвана Гайворонським РВК 23 червня 1941року. Лейтенант медичної служби, військовий фельдшер головного польового евакуаційного приймальника № 50 9-ї армії Північно-Кавказького фронту, з перших днів Великої Вітчизняної війни на фронті. Проявила себе як чудова медсестра, досвідчена, лагідна і уважна до поранених. Добре володіє технікою гіпсування, переливання крові і внутрішньовенного введення лікарських речовин. Завдяки високій кваліфікації і самовідданій праці тисячі поранених отримали своєчасну і кваліфіковану медичну допомогу. Весь час працює з важкопораненими, які вимагають великого досвіду, вміння і любові до справи та заслуговує високу оцінку керівників і багато численні подяки поранених. Особисто наклала більше двох тисяч гіпсових пов’язок, більше п’ятсот переливань крові. Часто в найскладніших умовах працювала беззмінно цілодобово, забуваючи про сон і відпочинок. За самовіддану зразкову роботу отримала п’ять заохочень від командування. Нагороджена медаллю «За бойові заслуги» — 3 квітня 1943 року. Старша операційна сестра евакогоспіталю № 3416, нагороджена медаллю «За оборону Кавказу» — 13 вересня 1944 року. Приймала участь в бойових діях в окремій Приморській армії та Польській армії. Після війни проживала і працювала в місті Гайворон. Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку» — 26 листопада 1953 року.

САРАХАН МИКИТА ГРИГОРОВИЧ — 1919 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. За станом здоров’я і з виробничої необхідності отримав броню і був направлений на роботу в народне господарство.

Сарахан Микита Наумович

САРАХАН МИКИТА НАУМОВИЧ — 1913 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1940 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/0324 від 2 серпня 1948 року рядового і сержантського складу, загиблих і зниклих безвісти по Гайворонському району в період Великої Вітчизняної війни). Дружина — Сарахан Віра Тодорівна (Федорівна). Донька — Сарахан Галина Микитівна. Батьки — Сарахан Наум Микитович, Сарахан Федора Степанівна.

Сарахан Михайло Вікентійович

САРАХАН МИХАЙЛО ВІКЕНТІЙОВИЧ — 10 жовтня 1923 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Гвардії рядовий (єфрейтор), мінометник 2-ї мінометної роти 2-го стрілецького батальйону 182-го гвардійського стрілецького Ясського ордена Кутузова полку 62-ї гвардійської стрілецької Звенигородсько-Будапештської Червонопрапорної орденів Богдана Хмельницького і Суворова дивізії 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, в бою за висоту 136, що лівіше міста Секешфехервар, 20 березня 1945 року проявив мужність і відвагу, та перебуваючи під вогнем противника разом з розрахунком знищив три вогневі точки ворога і біля п’ятнадцяти німецьких солдатів і офіцерів. Нагороджений медалями «За відвагу» — 23 травня 1945 року, «За взяття Відня», «За взяття Будапешту». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 1 серпня 1986 року. Військовий квиток — НУ № 1873556. Помер 23 липня 1989 року.

Сарахан Михайло Фадейович

САРАХАН МИХАЙЛО ФАДЕЙОВИЧ — 1923 року народження, село Чемерпіль. Призваний Польовим військовим комісаріатом в 1945 році. Учасник бойових дій під час радянсько-японської війні в серпні – вересні 1945 року. Нагороджений медаллю «За перемогу над Японією».

 

 

 

САРАХАН ОЛЕКСІЙ ВІКЕНТІЙОВИЧ — 1921 (1920) року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року.

Сарахан Петро Іванович

САРАХАН ПЕТРО ІВАНОВИЧ — 1918 року народження, село Чемерпіль. Призваний Київським МВК в 1941 році. Приймав участь у Великій Вітчизняній війні з 8 серпня 1941 року. Поранений 20 травня 1943 року. Гвардії молодший лейтенант, командир взводу 6-ї стрілецької роти 70-го гвардійського стрілецького полку 24-ї гвардійської стрілецької дивізії 1-го гвардійського стрілець кого корпусу 2-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту, непомітно підтягнув свій взвод до траншеї противника, з криком «Ура!» увірвався в траншею та оволодів висотою. У цьому ж бою за висоту в районі міста Молочанська особисто знищив п’ять німецьких солдатів. Взвод захопив трофеї: біля двох десятків гвинтівок і ручний кулемет. Здійснена ворогом контратака була відбита і висота залишилась за взводом. Загинув в бою 10 жовтня 1943 року за два кілометри на захід від міста Молочанська Запорізької області. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (посмертно) — 28 листопада 1943 року. Дружина — Сарахан Ганна Василівна. Батьки — Сарахан Іван Харитонович, Сарахан Ганна Михайлівна.

САРАХАН ПИЛИП ІВАНОВИЧ — 1921 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць. Зник безвісти в серпні 1941 року. Останнє місце служби — Київ-94, поштова скринька № 145/1, (іменний список № 1283 від 11 серпня 1944 року рядового і сержантського складу, рідні яких не мають з ними письмового зв’язку). Дружина — Сарахан Марія Василівна. Батьки — Сарахан Іван Харитонович, Сарахан Ганна Михайлівна.

САРАХАН ПРОФИР ФЕДОТОВИЧ — 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 973-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, вважався зниклим безвісти 7 вересня 1941 року (іменний список рядового складу 270-ї дивізії № 042 від 9 січня 1942 року). Вдруге призваний Гайворонським РВК в квітні 1944 року. Рядовий, стрілець 303-ї стрілецької Верхньодніпровської Червонопрапорної дивізії 78-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, загинув у бою 21 лютого 1945 року, похований на південній околиці села Орос Іпольшацького повіту (Словаччина). Дружина — Сарахан Пелагея Микитівна. Син — Сарахан Микола Профирович.

Сарахан Сава Наумович

САРАХАН САВА НАУМОВИЧ — 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1939 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року під час захисту Брест-Литовської фортеці (Білоруська РСР) (спогади та іменний список № 2/0265 від 20 серпня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському РВК). Дружина — Сарахан Ганна Григорівна. Донька — Сарахан Ольга Савівна. Батьки — Сарахан Наум Микитович, Сарахан Федора Степанівна.

СВАРИЧЕВСЬКИЙ АДОЛЬФ СТАНІСЛАВОВИЧ — 1922 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 (1940) році. Червонофлотець МСП № 1 БОРБ Чорноморського флоту, зник безвісти в листопаді 1941 року (іменний список № 403119 від 18 вересня 1945 року втрат особового складу частин і кораблів Чорноморського флоту додатково виявлених за 1941, 1942, 1943 роки). Батьки — Сваричевська Марфа Е., Сваричевський Станіслав Костянтинович.

СВАРИЧЕВСЬКИЙ ІВАН ВІКТОРОВИЧ — 1911 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/0166 від 15 травня 1948 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському району). Батьки — Сваричевська Марія Яківна, Сваричевський Віктор Костянтинович.

СВЕНСЬКИЙ МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ — 1919 року народження, село Ташлик. Призваний Одеським МВК 25 листопада 1939 року. Червоноармієць, загинув під час оборони Ленінграду, похований в місті Кіровськ Ленінградської області, південна околиця, 53-й кілометр шосе Санкт-Петербург — Шліссельбург (Росія). Номер поховання в ВМЦ 47- 665/2014. Батько — Свенський Андрій Олександрович.

СЕМЕРЕЦЬКИЙ ФРАНЦ ЯКОВИЧ — 29 листопада 1906 року народження, село Островка Савранського району. Призваний Савранським РВК Одеської області в 1944 році. Рядовий, кулеметник 1-ї кулеметної роти 737-го стрілецького Фокшанського ордена Суворова полку 206-ї стрілецької Корсунської Червонопрапорної орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького дивізії 3-го стрілецького корпусу 27-ї армії 3-го Українського фронту, за те, що він активний учасник боїв Вітчизняної війни з 15 червня 1944 року і отримав два поранення, — нагороджений медаллю «За відвагу» — 22 липня 1945 року. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни. Після війни проживав в селі Ташлик. Помер 8 січня 1985 року.

СІКАЙЛО НИКИФІР ЯКИМОВИЧ — 1920 року народження, село Дубинове Савранського району Одеської області. Проживав в селі Березівка. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Гвардії червонофлотець, стрілець 4-ї гвардійської окремої стрілецької бригади 10-го гвардійського стрілецького корпусу Північної групи військ Закавказького фронту, загинув 25 вересня 1942 року під час бою в селі Старо-Ледньово Наурського району Чечено-Інгушської АРСР. Батько — Сікайло Яким Іванович.

СІКАЙЛО СЕМЕН ЯКИМОВИЧ — 1913 року народження, село Дубинове Савранського району Одеської області. До і після війни проживав в селах Березівка і Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, стрілець 210-го армійського запасного стрілецького полку з березня по квітень 1944 року. Гвардії рядовий, стрілець 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 21-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького полку 7-ї гвардійської повітряно-десантної стрілецької Черкаської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, 4 грудня 1944 року в бою за місто Шіофок проявив рішучість в наступі, стійкість в обороні. Під час прочісування будівель знищив трьох німецько-угорських солдатів. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 27 грудня 1944 року. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІІ групи. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 1 серпня 1986 року. Військовий квиток — Е№ 490636. Помер в 2000 році.

СІЛЕЦЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ НИКИФОРОВИЧ — 1925 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Гвардії рядовий, стрілець 16-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького полку 5-ї гвардійської повітряно-десантної Звенигородської ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, загинув 22 серпня 1944 року, похований в селі Ташкурент Кишинівської області (Молдова). Мати — Сілецька Анелія Юстимівна.

СІЛЕЦЬКИЙ ЙОСИП ЛЕВКОВИЧ — 1896 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 47-го військово-будівельного загону. Приймав участь в Великій Вітчизняній війні з 1 червня 1944 року по 9 травня 1945 року. Помер 27 травня 1982 року.

СІЛЕЦЬКИЙ МАРЯН ЛЕОНТІЙОВИЧ — 1903 року народження, село Ташлик. До війни проживав в селі Жакчик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Гвардії сержант, загинув в бою 25 лютого 1944 року (Книга Пам’яті України, Кіровоградська область, том 2, стор.374).

СІЛЕЦЬКИЙ НИКИФІР ТИМОФІЙОВИЧ –1896 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, потрапив в полон і загинув 20 липня 1943 року в концентраційному таборі № 6, похований на кладовищі в місті Калафат (Долж. повіт) (Донесення № 073 від 3 січня 1945 року Союзної контрольної комісії в Румунії і списків на померлих в румунських таборах військовослужбовців Червоної Армії). Дружина — Сілецька Анелія Юстимівна. Діти — Сілецька Аделя Никифорівна, Сілецький В’ячеслав Никифорович. Мати — Сілецька Марія Степанівна.

СІЛЕЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ ЛЕВКОВИЧ — 1910 (1915) року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в червні 1941 року. Сержант, командир відділення, зник безвісти в червні 1944 року (іменний список № 42467 від 2 травня 1948 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Радянської Армії по Гайворонському району). Дружина — Сілецька Вікторія Вікторівна. Діти — Сілецька Броніслава Станіславівна, Сілецький Болеслав Станіславович.

Скакун Павло Григорович

СКАКУН ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ — 10 червня 1918 року народження, село Осички Савранського району. Призваний Саранським РВК в 1937 році. Червоноармієць, стрілець полку НКВС особливого призначення. Рядовий, артилерист 16-го артилерійського протитанкового дивізіону, приймав активну участь в радянськояпонській війні в серпні – вересні 1945 року. Після війни продовжував службу в столиці Монголії Улан-Баторі. Демобілізований в 1947 році. Нагороджений медаллю «За перемогу над Японією» — 7 січня 1947 року. Після війни з 1971 року проживав в селі Чемерпіль. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року, медаллю «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна» — 3 квітня 1970 року. Військовий квиток — НО № 1586792. Помер 16 травня 1986 року.

СЛАВІНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ — 1921 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, загинув в бою (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 545). Батьки — Славінська Мотрона Трохимівна, Славінський Степан П.

СЛАВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ — 1920 року народження, село Ташлик. Призваний Одеським МВК в травні 1940 року. Військове звання, місце служби і посада невідомі. Зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/0384 від 16 жовтня 1948 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському району). Батьки — Славінська Мотрона Трохимівна, Славінський Степан П.

СЛАВІНСЬКИЙ СТЕПАН П. — 1888 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі. Загинув? Дружина — Славінська Мотрона Трохимівна. Діти — Славінська Євгенія Степанівна, Славінська Броніслава Степанівна.

СЛОБОДЯНИК АНДРІЙ АФАНАСІЙОВИЧ — 1911 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Гвардії рядовий, стрілець 186-го гвардійського стрілецького полку 62-ї гвардійської стрілецької Звенигородської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, помер від поранення в голову 17 грудня 1944 року в ХППГ № 124, похований у могилі № 2 на цивільному кладовищі міста Шимантарник, варм Тольна (Угорщина) (іменний список № 0114 від 5 лютого 1945 року померлих від поранень та отриманих на фронті хвороб сержантського і рядового складу). Дружина — Слободяник Параска Іванівна. Діти — Слободяник Григорій Андрійович, Слободяник Павлина Андріївна. Мати — Слободяник Анастасія Кононівна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *