ТЕРЛЕЦЬКИЙ – ТКАЧУК

ТЕРЛЕЦЬКИЙ АНДРІЙ ЛЕОНТІЙОВИЧ — 1925 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК 30 березня 1944 року. Гвардії рядовий, кулеметник ручного кулемета 217-го гвардійського стрілецького Кишинівського полку 80-ї гвардійської стрілецької Уманської ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, в боях за місто Відень (Австрія) з 6 по 14 квітня 1945 року діяв сміливо та рішуче. Вогнем з свого кулемета знищив вісім гітлерівців. Поранений 15 грудня 1944 року. Нагороджений медалями «За відвагу» — 14 квітня 1945 року, «За взяття Відня». Після війни проживав в селищі Саврань Одеської області. Помер в 1970 році.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛЕОНТІЙОВИЧ — 1920 року народження, село Ташлик. Призваний Гайворонським РВК в 1940 році. Сержант 69-го окремого кулеметного батальйону 3-ї окремої стрілецької бригади 27-ї армії Південно-Західного фронту (з 18 серпня 1941 року оперативного підпорядкування Коменданта Берегової оборони Моонзундського архіпелагу), потрапив в полон 6 жовтня 1941 року, перебував в концтаборі на остові Езель, був звільнений радянськими військами 9 травня 1945 року та направлений на збірно-пересильний пункт № 36 67-ї армії (іменний список № 0424 від 19 червня 1945 року колишніх військовослужбовців Червоної Армії, які перебували в німецькому полоні). Після війни проживав в селищі Саврань Одеської області. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року.

Ткачук Ананій Кононович

ТКАЧУК АНАНІЙ КОНОНОВИЧ — 1904 року народження. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, вважався зниклим безвісти 9 вересня 1941 року на правому березі ріки Дніпро (іменний список втрат командного і рядового складу № 686 від 26 листопада 1941 року). Вдруге призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Гвардії рядовий, автоматник роти автоматників 11-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького Кишинівського ордена Суворова полку 5-ї гвардійської Звенигородської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту. 22 березня 1945 року в районі села Ієнь відбиваючи контратаку противника підпустив на близьку відстань атакуючих німців і відкрив вогонь з свого автомата, знищивши шістьох гітлерівців. Нагороджений медалями «За відвагу» — 31 березня 1945 року, «За взяття Відня» — 7 березня 1947 року, «За взяття Будапешту» — 24 жовтня 1947 року. Оголошена подяка Верховного Головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу Й. Сталіна за звільнення міста Кишинів, оголошена подяка 13 лютого 1945 року за оволодіння містом Будапешт, за взяття міст Секешфехервар, Мор, Зірез, Веспрем, Еньінг, 1 квітня 1945 року за взяття міста Шопрон, за оволодіння містом Відень. Помер 19 березня 1980 року.

ТКАЧУК АНДРІЙ ЛУКОВИЧ — 1926 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в травні 1944 року (іменний список № 2/065 від 21 лютого 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському району). Батьки — Ткачук Лука Хомович, Ткачук Ольга Григорівна.

ТКАЧУК АНТОН ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ — 1913 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, зник безвісти (Книга пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, сторінка 546).

ТКАЧУК АНТОН ХОМОВИЧ — 1910 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК. Важко поранений 14 листопада 1941 року перебуваючи на Південному фронті. Воював на Сталінградському та 1-му Українському фронтах. Рядовий, кухар 250-го окремого штурмового інженерно-саперного батальйону 5-ї штурмової інженерно-саперної Вітебської Червонопрапорної бригади Резерву Головного командування 1-го Прибалтійського фронту. В ніч на 14 вересня 1944 року під кулеметно-мінометним вогнем в числі перших переносив елементи мосту до місця будівництва, своєю мужністю надихав своїх товаришів, весь час перебуваючи на найбільш складних ділянках і його не злякали розриви ворожих снарядів та фашистські літаки, які з’явилися в небі. Всі дії наших воїнів були направлені на те, щоб бойове завдання по будівництву прольоту моста було з честю виконано раніше встановленого строку. Виявив героїзм в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Нагороджений медалями «За відвагу» — 21 вересня 1944 року, «За оборону Сталінграда».

Ткачук Антон Юхимович

ТКАЧУК АНТОН ЮХИМОВИЧ – 1911 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/065 від 21 лютого 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському РВК). Дружина — Ткачук Єлизавета Миронівна. Донька — Ткачук Галина Антонівна. Мати — Ткачук Ганна Ільківна.

 

ТКАЧУК АРТЕМ АРСЕНТІЙОВИЧ — 1898 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 546).

ТКАЧУК ВАСИЛЬ АРСЕНТІЙОВИЧ — 1910 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, загинув в бою в червні 1944 року (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 546).

ТКАЧУК ВАСИЛЬ АРТЕМОВИЧ — 12 квітня 1898 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець, потрапив в полон в липні 1941 року і загинув в концентраційному таборі міста Запоріжжя 1 січня 1942 року. Дружина — Ткачук Ірина Капітонівна. Діти — Ткачук Степан, Ткачук Віра Василівна, Ткачук Василь Васильович.

ТКАЧУК ВАСИЛЬ АФАНАСІЙОВИЧ — 1912 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада і місце служби невідомі.

Ткачук Василь Онисимович

ТКАЧУК ВАСИЛЬ ОНИСИМОВИЧ — 15 січня 1918 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 29 березня 1944 року. Рядовий, стрілець 21-го стрілецького полку 7-ї стрілецької Естонської Талліннської Червонопрапорної дивізії 8-го Естонського стрілецького корпусу 42-ї армії Ленінградського фронту з березня 1944 року по травень 1945 року. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІІ групи. Помер 20 грудня 1983 року.

 

ТКАЧУК ГРИГОРІЙ ОНИСИМОВИЧ — 1911 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/065 від 21 лютого 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу по Гайворонському РВК). За свідченнями очевидців, потрапив в полон і загинув в концентраційному таборі. Дружина — Ткачук Мотрона Михайлівна. Син — Ткачук Микола Григорович. Батьки — Ткачук Онисим Трохимович, Ткачук Ксенія Андріївна.

ТКАЧУК ГРИГОРІЙ ТЕРЕНТІЙОВИЧ — 1911 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець, загинув в бою в 1944 році (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 546).

ТКАЧУК ДЕНИС ЄВДОКИМОВИЧ — 1 жовтня 1899 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець 975-го стрілецького полку 270-ї стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту, вважався зниклим безвісти під час боїв в районі міста Красноград Харківської області (іменний список № 042 від 9 січня 1942 року втрат молодшого командного і рядового складу 270-ї стрілецької дивізії). Помер 18 травня 1978 року.

ТКАЧУК ДМИТРО ДЕМЯНОВИЧ — 1911 народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК. Рядовий, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 546).

ТКАЧУК ДМИТРО ДЕНИСОВИЧ — 1925 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 7 квітня 1944 року. Рядовий, розвідник-спостерігач 3-го стрілецького батальйону 382-го стрілецького ордена Кутузова полку 84-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії імені Тульського пролетаріату 135-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, легко поранений 27 грудня 1944 року в районі міста Секешфехервар. За період наступальних боїв по прориву оборони противника під суцільним артилерійським, мінометним і кулеметним обстрілом з боку противника швидко виявив вогневі точки ворога, які масованим вогнем роти були знищені. Тільки при відбитті контратаки 24 грудня 1944 року він виявив чотири вогневих точки, які заважали нашим підрозділам, і прицільним вогнем мінометів вони були знищені. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 31 грудня 1944 року. Під час боїв по ліквідації плацдарму противника на північному березі річки Драва перебуваючи на нейтральній смузі і не дивлячись на сильний кулеметноартилерійський вогонь на протязі півтори доби беззмінно вів спостереження за ворогом. Передав на вогневі позиції мінометної роти точні координати виявлених ним чотирьох станкових кулемети фашистів. В результаті цього і правильного коригування вогнем виявлені вогневі точки були знищені разом з розрахунками,що забезпечило умови для просування наступаючої піхоти. За хоробрість в бою, кмітливість та уміле виконання поставлених перед ним завдань нагороджений орденом Слави — ІІІ ступеня 9 квітня 1945 року. Війну закінчив телефоністом в званні — молодший сержант. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Помер в 2007 році.

ТКАЧУК ІВАН СЕМЕНОВИЧ — 1913 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в квітні 1944 року. Рядовий, загинув в бою в грудні 1944 року (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 546 і публікація в газеті «Вогні комунізму» № 66 (8679) від 2 червня 1990 року).

ТКАЧУК ІВАН ЮХИМОВИЧ — 1912 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, загинув в бою 20 серпня 1944 року, похований в місті Ясси (Румунія) (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, стор. 546).

ТКАЧУК ІСАК КОСТЯНТИНОВИЧ — 1897 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в квітні 1944 року. Рядовий, стрілець 861-го стрілецького полку 294-ї стрілецької Черкаської Червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії 48-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту, загинув 30 червня 1944 року, похований в лісі за п’ятсот метрів на південь від села Бахна Ясського повіту (Румунія). Дружина — Ткачук Хіврона Василівна. Діти — Ткачук Петро Ісакович, Ткачук Настася Ісаківна.

Ткачук Кирило Микитович

ТКАЧУК КИРИЛО МИКИТОВИЧ — 28 травня 1911 року народження, село Чемерпіль. Вперше призваний Голованівським РВК в 1933 року. Призваний Гайворонським РВК в липні 1941 року. Червоноармієць, стрілець 566-го стрілецького полку 153-ї стрілецької дивізії 20-ї армії Західного фронту, приймав участь в бойових діях з липня по вересень 1941 року. З вересня по грудень 1941 року перебував в німецькому полоні. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Рядовий, стрілець, мінометник 210- го запасного стрілецького полку з березня по серпень місяць 1944 року; стрілець-автоматник 924-го стрілецького полку 252-ї стрілецької Червонопрапорної Харківсько-Братиславської орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії 21-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту — з серпня місяця 1944 року по лютий 1945 року; з лютого по березень місяць 1945 року — стрілець 200-го запасного стрілецького полку; з березня місяця 1945 року — гвардії рядовий, кавалерист 5-го гвардійського кавалерійського Донського Будапештського Червонопрапорного козачого корпусу 3-го Українського фронту. Під час бойових дій на території Румунії проявив витримку, мужність та героїзм та сприяв захопленню в полон підрозділу ворожих солдатів і офіцерів, за що отримав подяку Верховного Головнокомандуючого Маршала Радянського Союзу Й. Сталіна. Демобілізований на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1945 року в жовтні 1945 року. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 грудня 1985 року, «За мужність» ІІІ ступеня – 14 жовтня 1999 року. Військовий квиток Е № 299745. Помер 19 червня 2002 року.

ТКАЧУК КИРИЛО ХТОМОВИЧ — 1915 року народження. Призваний Гайворонським РВК в 1941 року. Рядовий, загинув в бою в липні 1944 року (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том ІІ, сторінка 546). В іменних списках рядового і сержантського складу 4-го відділення ЦУП № 60222 від 4 вересня 1944 року вказується, що останній лист надійшов з міста Любомль (нині — Волинська область), поштова скринька № 145. Червоноармієць, стрілець, потрапив в полон 10 вересня 1941 року біля міста Десна і загинув в таборі для військовополонених Шталаг 8F № 318 (Ламсдорф, Цейтхайн, Верхня Сілезія — сучасне Ламбіновіце-Щадурщице, Польща) — 21 листопада 1941 року. Табірний № 17811. Дружина — Ткачук Любов Василівна. Син — Ткачук Анатолій Кирилович. Батьки — Ткачук Килина Онуфріївна, Ткачук Хтома Трохимович.

Ткачук Лука Хтомович

ТКАЧУК ЛУКА ХТОМОВИЧ — 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15липня 1941 року. Червоноармієць, автоматник роти автоматників 498-го стрілецького полку 132-ї стрілецької Бахмачсько-Варшавської двічі Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 129-го стрілецького корпусу 47-ї армії 1-го Білоруського фронту, легко поранений 20 вересня 1944 року. Під час прориву оборони противника 15 січня 1945 року на північ від міста Яблонна Легіоново Варшавського воєводства (Польща) першим увірвався в німецькі траншеї і закидав гранатами одного німецького автоматника, який заважав просуванню наступаючих підрозділів. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня — 5 лютого 1945 року. При відбитті контратаки переважаючих сил піхоти і танків противника в районі населеного пункту Шпандау, що знаходиться в передмісті Берліну, 2 травня 1945 року діяв сміливо та рішуче. Коли ворог підходив до розташування командного пункту полку Ткачук зі своїми відділенням зав’язав вуличні бої. Стріляючи із вікна одного будинку він знищив біля восьми фашистських солдатів та гранатами закидав два кулеметних гнізда німців. Нагороджений орденом Червоної Зірки — 10 травня 1945 року, медаллю «За взяття Берліна». Під час бойових дій отримав контузію. Помер в 1953 році.

Ткачук Максим Михайлович

ТКАЧУК МАКСИМ МИХАЙЛОВИЧ — 17 березня 1921 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 28 березня 1944 року. Рядовий, стрілець 210-го армійського запасного стрілецького полку з березня по червень 1944 року. Рядовий, стрілець 3-го стрілецького батальйону 847-го стрілецького Кишинівського ордена Кутузова полку 303-ї стрілецької Верхньодніпровської Червонопрапорної дивізії 25-го гвардійського стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, при прориві оборони противника 22 серпня 1944 року в числі перших подолав дротяні загородження і в рукопашному бою багнетом і гранатою знищив трьох німецьких солдатів, крім того в ході наступальних боїв відмінно виконує роботу писаря батальйону. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 28 грудня 1944 року. 1 листопада 1944 року з передовим загоном форсував річку Тиса і в бою за оволодіння плацдармом на правому березі знищив із своєї зброї чотирьох ворожих солдатів. Під час бою за оволодіння містом Сольнок 4 листопада просування стрілецької роти зупинив ручний кулемет, замаскований біля одного з будинків на південно-східній околиці міста. Не звертаючи увагу на небезпеку, непомітно підповз до вогневої точки противника і гранатою знищив її разом з розрахунком, що дало можливість роті успішно прорватися вперед. Командиром полку підполковником Чернявським представлений до нагородження орденом Слави ІІІ ступеня. Нагороджений орденом Червоної Зірки — 28 грудня 1944 року. Під час жорстокого бою за оволодіння селом Ново-Пржеров проявивши мужність і героїзм знищив сім фашистських солдатів. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 31 травня 1945 року. Війну закінчив в званні сержант. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року, Трудового Червоного Прапора, «За мужність» ІІІ ступеня – 14 жовтня 1999 року, медаллю «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» — 3 квітня 1970 року.

ТКАЧУК МИКОЛА ДЕНИСОВИЧ — 1923 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, місце служби та посада невідомі. Під час бойових дій був поранений в руку. Демобілізований в 1947 році і виїхав в Донецьку область. Нагороджений орденом Вітчизняної війни — ІІ ступеня 6 квітня 1985 року. Помер в 1997 році.

ТКАЧУК МИКОЛА ІСАКОВИЧ – 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, стрілець, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, сторінка 546).

ТКАЧУК ПЕТРО ЯКОВИЧ — 1925 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в березні 1944 року. Гвардії рядовий, стрілець 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту. Після війни проживав в селищі Саврань Одеської області.

Ткачук Пилип Давидович

ТКАЧУК ПИЛИП ДАВИДОВИЧ — 16 вересня 1905 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 7 квітня 1944 року. Рядовий, стрілець 382-го стрілецького полку 84-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії імені Тульського пролетаріату 135-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту (іменний список втрат сержантського і рядового складу по 4-й гвардійській армії № 0693 від 31 грудня 1944 року), вважався загиблим в бою на захід від села Коллам (Угорщина) 24 грудня 1944 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 листопада 1985 року. Військовий квиток — Е № 299742. Помер 14 вересня 1989 року.

ТКАЧУК ПИЛИП ІВАНОВИЧ — 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

ТКАЧУК СТЕПАН АФТЕНТІЙОВИЧ — 1923 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

ТКАЧУК СЕРГІЙ АФТЕНТІЙОВИЧ (АХТІМОНОВИЧ) — 1912 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 7 квітня 1944 року. Рядовий, телефоніст взводу зв’язку 1-го стрілецького батальйону 382-го стрілецького ордена Кутузова полку 84-ї стрілецької Харківської Червонопрапорної дивізії імені Тульського пролетаріату 135-го стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, в наступальних боях за місто Секешфехервар 23 і 24 грудня 1944 року під сильним артилерійським і кулеметним вогнем противника забезпечував безперебійний зв’язок командира батальйону з командиром роти. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 25 грудня 1944 року. Зник безвісти під час бою на території Угорщини 22 січня 1945 року. Дружина — Ткачук Ніна Павлівна. Діти — Ткачук Лідія Сергіївна, Ткачук Марія Сергіївна, Ткачук Микола Сергійович.

ТКАЧУК ТИМОФІЙ АФАНАСІЙОВИЧ — 15 травня 1900 року народження, село Чемерпіль. Проживав в селі Березівка. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

ТКАЧУК ФЕДІР ІВАНОВИЧ — 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Рядовий, зник безвісти (Книга Пам’яті України — Кіровоградська область, том 2, сторінка 546).

Ткачук Яків Давидович

ТКАЧУК ЯКІВ ДАВИДОВИЧ — 1899 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, під час бойових дій в 1941 році потрапив в оточення і полон, але здійснив втечу з концентраційного табору в місті Запоріжжя. Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Гвардії рядовий, стрілець 2-ї роти 1-го батальйону 11-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького Кишинівського полку 5-ї гвардійської повітряно-десантної Звенигородської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 20-го гвардійського корпусу 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, приймав участь в бойових діях на території України, Молдавії, Румунії, Угорщини, Австрії, форсуванні рік Західний Буг, Дністер, Прут, Дунай. Під час прориву оборони німців в районі висоти 135,0, не дивлячись на сильний мінометно-кулеметний вогонь противника, у складі свого взводу в числі перших увірвався в німецькі траншеї, знищив п’ять німецьких солдатів та двох взяв в полон. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 10 квітня 1945 року. 10 квітня 1945 року під час форсування Дунайського каналу в місті Відень (Австрія) разом з взводом першим переправився через водний рубіж і знищив в цьому бою трьох німецьких солдатів. Нагороджений медалями «За бойові заслуги» — 27 квітня 1945 року, «За взяття Відня». Після війни проживав в селі Березівка. Помер в 1976 році.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *