ЗАКЕРНИЧНИЙ – ІВЕНКО

Закерничний Григорий Іванович

ЗАКЕРНИЧНИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ — 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Військову службу проходив у Москві в інженерно-будівельному батальйоні. За станом здоров’я демобілізований в 1944 році. Нагороджений медаллю «За оборону Москви». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Помер в 1985 році.

 

 

Закерничний Денис Іларіонович

ЗАКЕРНИЧНИЙ ДЕНИС ІЛАРІОНОВИЧ — 2 березня 1917 року народження, село Чемерпіль. Проходив строкову військову службу з листопада 1938 року по листопад місяць 1939 року. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць 385-го стрілецького полку з червня 1941 по серпень 1942 року. За неуточненими даними на початку 1943 року потрапив в полон, де знаходився два роки і три місяці. Перебуваючи в концтаборі працював помічником машиніста маневрового паровоза і, за словами Гудими Григорія Павловича, допоміг багатьом військовополоненим продуктами харчування, що врятувало їх життя. Рядовий 756-го стрілецького полку 150-ї стрілецької дивізії. Відповідно до списку радянських громадян від 2 серпня 1945 року, яких було відправлено на Батьківщину в 1945 році через збірний пункт Осендор-Кельн, вибув в Радянський Союз. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Демобілізований 15 липня 1946 року. Помер в 1995 році.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ІВАН САВОВИЧ — 1918 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1939 році. Лейтенант, командир вогневого взводу 914-го артилерійського взводу 352-ї стрілецької дивізії 20-ї армії Західного фронту, за час боїв під Москвою в районі села Тімково під час наступу отримав важке проникне поранення в груди. Командир взводу управління 1099-го гарматного артилерійського полку 50-ї армії Західного фронту при наступі на село Алфьоровку 28 травня 1942 року був важко поранений осколком міни в голову. Нагороджений орденом Червоної Зірки — 18 лютого 1947 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року. Інвалід бойових дій Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Після війни працював об’їждчиком Бугульмінського лісництва Татарської АРСР.

Закерничний Леонід Петрович

ЗАКЕРНИЧНИЙ ЛЕОНІД ПЕТРОВИЧ — 1916 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1938 року. Молодший сержант, приймав участь в бойових діях під час радянсько-фінляндської війни в 1939–1940 роках. Нагороджений орденом Червоної Зірки — 1940 рік. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядовий і сержантський склад Червоної Армії по Гайворонському РВК). Батьки — Закерничний Петро Павлович, Закернична Лукія Йосипівна.

Закерничний Микола Юхимович

ЗАКЕРНИЧНИЙ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ — 24 січня 1921 року народження. Призваний Іллічовським РВК міста Одеси 20 вересня 1940 року. Червоноармієць, артилерист 447-го артилерійського корпусного полку, приймав участь в оборонних боях біля міста Брест-Литовський влітку 1941 року, де був поранений в плече. 15 жовтня 1941 року потрапив в полон в районі міста Болхов Орловської області. Звільнений радянськими військами і відповідно до списку військовослужбовців 235-го армійського стрілецького ордена Червоної Зірки полку, що перебували у противника, направлений 27 травня 1945 року в 1651-й армійський запасний артилерійський полк. Військовий квиток — НУ № 1873375. Помер в 1982 році.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ОЛЕКСАНДР ІЛАРІОНОВИЧ — 1920 року народження. Призваний Гайворонським РВК в 1940 році. Червоноармієць, потрапив у полон 5 липня 1941 року в місті Столбци Мінської області Білоруської РСР. Загинув 11 грудня 1943 року в концентраційному таборі 4 В та похований в місті Боттроп (Німеччина, Земля Північний Рейн-Вестфалія) — поле № 1, ряд № 1, могила № 10 (табірний номер-103067). Мати — Закернична Параска Кіндратівна.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ОЛЕКСІЙ ГАРІВОНОВИЧ — 1913 (1920) року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 15 липня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в липні 1941 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної армії по Гайворонському РВК). Мати — Закернична Параска Кіндратівна.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ОНИСИМ СТЕПАНОВИЧ — 1900 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, під час бойових дій в районі міста Запоріжжя потрапив в оточення і полон, звідкіля здійснив втечу та повернувся додому. Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 849-го стрілецького полку 303-ї стрілецької дивізії 27-го гвардійського стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, помер від поранень 13 листопада 1944 року в 309-му медико-санітарному батальйоні 303-ї стрілецької дивізії (книга поховань). Похований в місті Рекаш, варм. Яс-Надьсун Сольнок (Румунія — повіт Тіміш). Дружина — Закернична Тетяна Степанівна. Діти — Закернична Ольга Онисимівна, Закернична Ніна Онисимівна, Закерничний Петро Онисимович.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ — 1901 року народження, село Чемерпіль. Червоноармієць кавалерійської бригади. За мужність і героїзм проявлені під час Громадянської війни та відмінну службу в РСКА командиром бригади Г. І. Котовським нагороджений Почесною грамотою. Інвалід бойових дій ІІ групи. Помер в 1982 році.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ПИЛИП ГЕРАСИМОВИЧ — 1910 року народження, село Чемерпіль. Зник безвісти в липні 1944 року. Газета Вогні комунізму» № 65 (8678).

ЗАКЕРНИЧНИЙ ПИЛИП ІЛЛАРІОНОВИЧ — 1903 року народження, село Чемерпіль. Призваний Потійським МВК Грузинської РСР 28 серпня 1941 року. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в травні 1942 року (іменний список № 05/34 від 20 січня 1947 року втрат рядового і сержантського складу за період Вітчизняної війни по Потійському МВК Грузинської РСР). Дружина — Сухінова Лідія Костянтинівна (місто Поті, вулиця Карла Лібкнехта, 1). Мати — Закернична Параска Кіндратівна.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ПРОКІП ІЛЛАРІОНОВИЧ — 1906 року народження. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Військове звання, посада та місце служби невідомі.

ЗАКЕРНИЧНИЙ САВА МУСІЙОВИЧ — 1915 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонський РВК 1941році. Червоноармієць, стрілець 23-го стрілецького полку 51-ї стрілецької дивізії Перекопської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії імені Московської ради робітничих і селянських депутатів 9-ї армії Південного фронту, вважався зниклим безвісти 18 серпня 1941 року під час бойових дій біля міста Миколаєва (іменний список № 9978 від 1 серпня 1942 року втрат особового складу колишнього 23 стрілецького полку 51 стрілецької дивізії). Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець 75-го стрілецького полку 31-ї стрілецької Сталінградської ордена Суворова і Богдана Хмельницького дивізії 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 1-го Українського фронту, загинув в бою 31 січня 1945 року, похований на східній околиці села Маргарет (Німеччина) (іменний список № 077 від 11 березня 1945 року втрат сержантського і рядового складу 31-ї стрілецької дивізії). Батьки — Закерничний Мусій Афанасійович, Закернична Марія Порфирівна.

ЗАКЕРНИЧНИЙ ТРОХИМ ПЕТРОВИЧ — 1915 року народження. Рядовий, шофер УВСР № 2 БОВСУ. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни проживав в селищі Саврань.

Закерничний Трохим Якович

ЗАКЕРНИЧНИЙ ТРОХИМ ЯКОВИЧ — 1902 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1941 році. Червоноармієць, стрілець, потрапив в оточення і повернувся додому. Вдруге призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Гвардії рядовий 29-го гвардійського стрілецького повітряно-десантного Кобринського Червонопрапорного полку 12-ї гвардійської стрілецької повітряно-десантної ордена Леніна Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії 2-го Українського фронту, приймав участь у визволенні Румунії, Угорщини, Югославії з 28 березня 1944 року по 9 травня 1945 року. Нагороджений медаллю «За взяття Будапешту». Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Помер в 1990 році.

ЗАПОРОЖЕЦЬ ІВАН ПЕТРОВИЧ — 1908 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1944 році. Рядовий, стрілець, зник безвісти в квітні 1944 року (іменний список № 2/013 від 13 січня 1947 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Червоної Армії по Гайворонському РВК). Дружина — Запорожець Ганна Митрофанівна. Донька — Запорожець Євгенія Іванівна.

ЗАЯНЧУКОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ПАНТЕЛЕЙОВИЧ — 19 листопада 1900 року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК 25 березня 1944 року. Рядовий, стрілець 790-го легкого артилерійського полку 250-ї Бобруйської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії 35-го стрілецького корпусу 3-ї армії 1-го Білоруського фронту. Помер в 1984 році.

ЗАЯНЧУКОВСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ — 1910 року народження, село Чемерпіль. Червоноармієць, стрілець 43-го стрілецького полку приймав участь в бойових діях на Півночі з червня 1941року по липень 1943 року. Помер в 1979 році.

ЗАЯНЧУКОВСЬКИЙ ФЕДІР ІЛЛІЧ — 1919 (1915) року народження, село Чемерпіль. Призваний Гайворонським РВК в 1939 році. Рядовий, стрілець, вважається зниклим безвісти в червні 1944 року (подання № 1910 від 31 жовтня 1950 року Гайворонського районного військового комісара начальнику відділу по обліку загиблого і зниклого безвісти рядового і сержантського складу) (місто Москва). Газета «Вогні комунізму» № 65 (8678): «помер від хвороби 2 листопада 1945 року, похований поблизу міста Мішиколоц (Угорщина)». Мати — Погоріла Ксенія Василівна.

ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ ІВАН ФЕДОРОВИЧ — 1921 року народження, село Осички Савранського району. Призваний Савранським РВК в 1940 році. Рядовий, стрілець 4-го повітряно-десантного корпусу 13-ї армії Західного фронту. Демобілізований в 1947 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня — 6 квітня 1985 року. Військовий квиток — НУ № 1874566. Після війни проживав в селі Березівка. Помер 10 жовтня 1989 року.

ЗЕНЧЕНКО КУЗЬМА МИКИТОВИЧ — 1922 року народження, село Почепи Краснопольського району Могильовської області Білоруської РСР. Призваний Іллічовським РВК міста Одеси 15 червня 1941 року. Гвардії лейтенант медичної служби, фельдшер санітарної роти 29-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького полку 7-ї гвардійської повітряно-десантної стрілецької Черкаської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії, легко поранений 16 березня 1943 року. Під час бою по ліквідації Кишинівського угрупування ворога 30 серпня 1944 року в лісі Холорешти був посланий в передовий загін 3-го батальйону для надання допомоги пораненим бійцям і офіцерам. Коли противник атакував передовий медичний загін батальйону Зенченко з особистої зброї знищив 5 німців. За проявлену хоробрість на полі бою представлений до Урядової нагороди — ордена Червоної Зірки. Нагороджений медаллю «За відвагу» — 26 вересня 1944 року. Гвардії старший лейтенант медичної служби 29-го гвардійського повітряно-десантного стрілецького орденів Суворова і Кутузова полку 7-ї гвардійської повітряно-десантної стрілецької Черкаської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії. Працюючи фельдшером по наданню першої медичної допомоги, приймав участь в наданні допомоги 324 пораненим солдатам і офіцерам. У важких умовах боїв в районі Балатон-Фікояр з 9 по 13 грудня 1944 року, перебуваючи з взводом санітарів на передовій, добре організував винесення поранених з поля бою. Представлений до нагородження орденом Червоної Зірки. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» — 2 червня 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року. Після війни проживав і працював у фельдшерськоакушерському пункті села Березівка.

ІВАСЮК АФАНАСІЙ ТИМОФІЙОВИЧ — 1914 року народження, село Березівка. В Червоній армії 1936 року. Вдруге призваний Жовтневим РВК міста Києва в квітні 1941 року. Член ВКП(б) з липня 1941 року. Гвардії капітан, командир 2-ї батареї 53-го окремого самохідного артилерійського дивізіону 48-ї гвардійської стрілецької Криворізької Червонопрапорної дивізії 20-го стрілецького Брестського корпусу 3-го Білоруського фронту, під час наступальних боїв частин дивізії вміло і мужньо керував вогнем батареї, що входила до складу підгрупи протитанкового наступу 138-го гвардійського стрілецького полку. 17 січня 1945 року в районі Йодцунен за власною ініціативою висунув батарею вперед бойових порядків нашої піхоти і впритул розстріляв контратакуючи піхоту противника, знищивши при цьому біля сорока гітлерівців і знищив три станкових кулемети ворога. 18 січня 1945 року батарея, перебуваючи в засідці разом з десантом, що знаходився на броні самохідних гармат, вмілим маневром на відкритій місцевості під сильним артилерійським вогнем противника першою увірвалась в населений пункт Аугштупенен і захопила його. 20 січня 1945 року батарея, штурмуючи доти противника, знищила гусеницями дві протитанкові гармати разом з обслугою. 21 січня 1945 року батарея разом з десантом піхоти першою увірвалась в населені пункти Даугштен і Мешкенінгнен. За час боїв з 13 по 21 січня 1945 року батарея знищила дві протитанкові гармати, один важкий танк, дев’ять вогневих точок противника, відбила вісім контратак та знищила більше вісімдесят солдатів і офіцерів. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 1 лютого 1945 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня — 6 квітня 1985 року.

Івасюк Іван Тимофійович

ІВАСЮК ІВАН ТИМОФІЙОВИЧ — 1911 року народження, село Джулинка Джулинського району Вінницької області. Напередодні війни проживав у селі Чемерпіль і проводив військові заняття з допризовниками. Призваний Гайворонським РВК 29 червня 1941 року . Молодший лейтенант, командир стрілецького взводу 9-ї армії Південного фронту приймав активну участь в оборонних боях 1941 року, особливо під час захисту міста Дубосари. Молодший лейтенант, командир стрілецького взводу військової частини № 74118, загинув в бою 3 лютого 1945 року (наказ № 01047 від 30 квітня 1947 року Головного управління кадрів Збройних сил СРСР по Одеському обласному військкомату). Дружина — Івасюк Валентина Петрівна. Діти — Івасюк Олександр Іванович, Івасюк Людмила Іванівна. Мати — Івасюк Ликера Петрівна.

ІВАСЮК ТЕРЕНТІЙ ТИМОФІЙОВИЧ — 1921 року народження, село Березівка. Призваний Гайворонським РВК в 1940 році. Червоноармієць, стрілець, зник безвісти в листопаді 1943 року (іменний список № 2/0283 від 31 липня 1948 року загиблих і зниклих безвісти рядового і сержантського складу Радянської Армії по Гайворонському району). Мати — Івасюк Ликера Петрівна.

ІВЕНКО НАЗАР ДМИТРОВИЧ — 1906 року народження, селище Саврань. Проживав в селі Березівка. Призваний Савранським РВК 3 травня 1944 року. Рядовий 404-го стрілецького полку потрапив в полон, після звільнення направлений в запасний стрілецький полк 5-ї гвардійської армії. Гвардії рядовий, їздовий 26-го гвардійського стрілецького повітряно-десантного Вісланського полку 9-ї гвардійської стрілецької повітряно-десантної Червонопрапорної Полтавської дивізії 5-ї гвардійської армії, загинув в бою 12 січня 1945 року, похований в Краківському воєводстві. Дружина — Івенко Ксенія Трохимівна. Діти — Івенко Валентина Назарівна, Івенко Микола Назарович.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *